Канада прагне статусу асоційованого члена ЄС на тлі розриву зі США

Настали часи, коли Канада, замість звичного фокусу на стосунках зі США, почала активно налагоджувати зв'язки з Європою. Протягом кількох місяців прем'єр-міністр Марк Карні проводив непублічні переговори з європейськими лідерами, зокрема з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем'єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні та лідерами скандинавських країн, обговорюючи майбутнє відносин Канади з Європою.

Рушійною силою для цих змін став торговельний конфлікт зі Сполученими Штатами. Після того, як Вашингтон запровадив 50% мита на частину канадських товарів, Оттава відповіла аналогічними заходами, наклавши тарифи у розмірі 15%, 25% та 50% на близько 700 категорій американської продукції. Ця торговельна суперечка підштовхнула уряд Карні до пошуку розширення економічних зв'язків з іншими партнерами, і Європейський Союз став ключовим напрямом цієї політики.

У відповідь на виклики, Марк Карні доручив своєму спеціальному посланнику в Європі вивчити найамбітніші варіанти співпраці. Серед них — створення статусу «асоційованого члена» Європейського Союзу, який відрізнятиметься від повноправного членства та не передбачатиме приєднання Канади до спільного ринку ЄС у його нинішньому форматі. Паралельно технічні робочі групи опрацьовують можливі механізми нового формату, які б дозволили тісніше пов'язати Канаду з окремими секторами європейського ринку.

Обговорення виходять далеко за межі звичайної торгівлі, охоплюючи енергетику, штучний інтелект, оборону та військово-промисловий комплекс, а також критично важливу мінеральну сировину. Канадські та європейські чиновники шукають можливості для тіснішої інтеграції, що може включати спрощений рух товарів, послуг та працівників у стратегічних галузях. Серед амбітних ідей — прокладання підводних кабелів для прямого сполучення між Канадою та Європою, спільне будівництво дата-центрів, хмарних сховищ та супутникових мереж, що має забезпечити альтернативні американським технологічним компаніям канали цифрової інфраструктури.

Особливу увагу приділяють енергетиці. Карні виступає за розвиток інфраструктури, яка дозволить Канаді збільшити постачання газу європейським партнерам, а також розглядаються можливості використання арктичних маршрутів для транспортування канадських добрив до Європи. Також обговорюється можливість безвізового проживання та працевлаштування громадян Канади в країнах Євросоюзу, що було порушено під час переговорів із Францією.

Очікується, що перші параметри нового стратегічного альянсу Канада та Євросоюз можуть оголосити вже 16 вересня 2026 року. Попри зацікавленість Брюсселя, процес може зіткнутися з юридичними та бюрократичними складнощами, адже європейські чиновники обережно ставляться до ідеї окремого формату для Канади, оскільки вона може створити прецедент для інших країн.

Ці переговори відбуваються на тлі ширшого прагнення Канади до диверсифікації своїх міжнародних зв'язків. У липні Канада обрала німецьку компанію для найбільшого у своїй історії військового контракту, щоб зменшити залежність від США в оборонній сфері. У лютому уряд Марка Карні представив план розвитку власного оборонного виробництва, який після загострення торговельної суперечки зі США став ще важливішим.

Окремим напрямом переговорів Канади з Європейським Союзом є підтримка України. Оттава веде переговори щодо свого внеску до позики ЄС для України обсягом 90 мільярдів євро. Цей напрямок вже посідає важливе місце у двосторонніх відносинах, підтвердженням чого є декларація про 100-річне партнерство, підписана 10 вересня між Карні та президентом України Володимиром Зеленським, яка передбачає поглиблення співпраці у сфері оборони, економіки, відновлення, освіти та технологій.

«Це тектонічний зсув, який відбувається на рівні робочих груп і бюрократії. Це виглядає дуже буденно та «несексуально», але має колосальні наслідки», — цитує The Wall Street Journal канадського посадовця, залученого до переговорів.

Президент Фінляндії Александер Стубб прокоментував зближення Оттави з Брюсселем, запитуючи: «Хіба це не було б чудово, якби Канада стала 28-ю державою Європейського Союзу, а не 51-м штатом Сполучених Штатів?»

Поки Канада вивчає можливість отримати статус «асоційованого члена» Європейського Союзу, ці кроки демонструють прагнення Оттави до більшої геополітичної самостійності та диверсифікації міжнародних партнерств. Це може стати початком нової ери у відносинах між Канадою та Європою, переформатувавши традиційні союзи та відкривши шлях до безпрецедентного рівня співпраці.