Як стати спадкоємцем в Україні, не виїжджаючи з-за кордону

Через війну та пов’язані з нею обставини багато українців шукають притулку в інших державах, але майнові права в Україні за ними залишаються. Зокрема на спадщину, яку можна отримати як за законом - по спорідненості, так і за заповітом. Щоб відкрити спадкову справу і стати власником будинку чи квартири, сьогодні не обов’язково перетинати кордон.

Що каже закон і які можуть бути застереження - в огляді Коротко про.

Що треба зробити особисто

У будь-якому разі діють одні правила: спадкоємець має особисто подати заяву про прийняття спадщини. Під час дії воєнного стану можна звернутися до будь-якого - державного чи правного - нотаріуса на підконтрольній території України, але традиційно це робиться в нотаріальному окрузі, де проживав спадкодавець.

У громадян, які перебувають за кордоном, є два виходи:

1. Звернутися до української консульської установи. Це називають найзручнішим варіантом, оскільки в консульстві можуть вчиняти нотаріальні дії та засвідчувати підпис на заяві українською мовою без необхідності перекладу та легалізації. Однак є нюанси. «Жива» черга на прийом таких заяв не працює, запис проводиться онлайн через "є-Консул", ідентифікація в системі здійснюється за допомогою "Дія.Підпис". Чоловікам віком від 18 до 60 років послуга надається лише за умови наявності електронного військово-облікового документа, згенерованого у "Резерв +".
2. Звернутися до нотаріуса в країні перебування. Тут обмежень немає. Заява може бути написана тамтешньої мовою, але її обов’язково треба перекласти на українську, засвідчити у нотаріуса вірність перекладу та справжність підпису перекладача. У різних країнах діють свої правила легалізації таких заяв, але зазвичай це апостиль - спеціальний штамп на документі або прикріпленому на ньому аркуші.

Коли заява готова, її можна відправляти рекомендованим листом до нотаріуса в Україні або передати через довірену особу. Попередньо варто особисто зв’язатися з обраним вами юристом, отримати згоду на те, що він займатиметься вашою справою, і тримати зв’язок аби мати підтвердження, що заява дісталася адреси.

Подальші дії можна виконувати через свого представника, на якого скласти довіреність. Порядок оформлення довіреності фактично такий самий, як заяви про спадщину. У консульській службі це два окремі записи в чергу, у місцевого нотаріуса обидва документа можна готувати одночасно.

Оформлене право на спадщину представник вам перешле або привезе.

Які потрібні документи

Збір документів починається після подачі заяви. У багатьох випадках ступінь спорідненості зі спадкодавцем нотаріус встановлює сам через реєстри РАЦС, але можуть знадобитися уточнення. Тому треба зібрати такий пакет:

• свідоцтво про смерть спадкодавця (оригінал або нотаріально засвідчена копія),
• підтвердження родинних зв'язків зі спадкодавцем у разі спадкування за законом (свідоцтво про народження, шлюб тощо),
• заповіт із відміткою про його реєстрацію у Спадковому реєстрі,
• документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно,
• документи, що посвідчують вашу особу, та документи, які скаже нотаріус.

Коли немає свідоцтва про смерть

Якщо ви, перебуваючи за кордоном, не могли поїхати на похорони спадкодавця, свідоцтво про смерть видадуть людині, яка безпосередньо займалася похованням. Це може бути стороння особа - друг, подруга, колишній чоловік чи дружина померлого. Права на маєтність такі добродійники не мають, але після набуття вами спадщини можуть вимагати компенсації так званих «розумних» витрат. Як правило, це середня вартість поховання в даному регіоні без врахування витрат на поминальні банкети.

У разі відмови від компенсації розпорядник похорон має право позиватися до суду і через це може відмовитися віддати свідоцтво про смерть. Але це не перешкода. На підставі відкритої спадкової справи ваша довірена особа отримає свідоцтво про смерть в органах РАЦС і долучить до пакету документів у нотаріуса.

Якщо порушені строки

Спадкову справу належить відкрити протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Коли цей термін сплив і до нотаріуса ніхто не звернувся, майно набуває статусу «нічийного». Через рік місцева громада набуває права звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу майна, наприклад, сільської хати, на свій баланс.

Додатковий пів річний термін дається для того, щоб спадкоємці, які з поважних причин пропустили основний строк, могли встигнути заявити про себе. Перелік поважних причин досить широкий: відбування покарання, перебування на лікуванні від алко- чи наркозалежності, інші обставини, в тому числі невідання  про смерть родича і перебування за кордоном.

- Про смерть колишньої свекрухи ми дізналися тільки цього літа - через півтора року. Так вийшло, що були перервані стосунки. Чоловік, з яким я перебувала в розлученні, помер ще до своєї мами, його і мої діти - єдині законні спадкоємці. Незважаючи на порушені строки, нотаріус відкрила спадкову справу, - розповіла 49-річна Світлана.

Навіть якщо майно визнано відумерлим і передано громаді, спадкоємець, який пропустив строк із поважної причини, може звернутися до суду для поновлення своїх прав. Так само, якщо спадщина оформлена на інших спадкоємців за законом (тобто не за заповітом). Суд визначає додатковий строк для оформлення спадщини, щоб майно було справедливо поділене.

Як формується черга на спадшину за законом

Якщо спадкодавець не склав заповіт, закон передбачає  п'ять черг спадкоємців. Кожна наступна отримує право на спадщину лише за відсутності спадкоємців з попередньої черги або якщо вони відмовилися.

• Перша черга - діти, вдова/вдівець, батьки спадкодавця.
• Друга черга - рідні брати та сестри, баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
• Третя черга - рідні дядько та тітка.
• Четверта черга - не родичі, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини,
• П'ята черга - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці, які не були членами сім'ї.

Коли враховуються онуки

Зауважте, що в жодній з черг не згадані онуки. Це через те, що вони вважаються спадкоємцями спадкоємців, тобто своїх батьків, якщо ті приймають спадщину за життя.

До першої черги онуки можуть потрапити в разі смерті тата чи мами, які перед тим втратили своїх батьків, відкрили спадщину, але  не встигли її оформити. Це називається спадковою трансмісією.

Також у сиріт є право представлення. Воно означає, що коли мати дитини померла за життя свої матері, то після смерті бабусі мамина частка переходить онукам. Так само з батьком. 

Разом з майном відходять і борги

Якщо ви сподіваєтеся на безпроблемну спадщину, стосунки з родичами в Україні все-таки варто підтримувати, принаймні увагою, добрим словом чи навіть допомогою. В історії з Світланою, яка зараз клопочеться за майно колишньої свекрухи, був такий момент:

- Коли я вперше звернулася до нотаріуса за консультацією, мені сказали, що один кандидат на  спадщину вже є, заява була подана в травні. Я дуже здивувалася, бо, крім онуків, у Тамари Семенівни нікого з родичів не було, тільки колишній чоловік, який організував похорон і який зрештою розшукав нас за кордоном. Виявляється, на хату претендувало регіональне відділення «Нафтогазу», бабуся моїх дітей залишила там по собі борги, - каже жінка.

Насправді це була не заява на спадщину, а письмова претензія на погашення боргу за газ. Нотаріус зобов’язаний її прийняти, навіть якщо спадкоємці не зголошувалися. Коли майно відійде чи родичам, чи громаді, борг однаково доведеться платити. Якщо його погасити до оформлення спадщини, претензія анулюється. Світлана так вже і зробила.

- Всі боргові зобов’язання, які мав спадкодавець, переходять на спадкоємців. Байдуже, мав померлий заповіт чи спадщина передається за законом. Єдина умова: нащадок може погасити тільки ту суму боргів, яка дорівнює вартості спадщини, - каже адвокат Віктор Наумчук. - Якщо майно коштує, припустимо, 400 000 гривень, а борг становить 500 000, то кредитори 100 000 недоотримають.

Вступ у спадщину, нагадує юрист, це не обов’язок, а право. Якщо воно обтяжливе, від спадщини можна відмовитися.

Чи вирішує щось ДРРП

Останнім часом поширилися чутки, що коли нерухомість - приватний будинок, дача чи квартира - були набуті у власність до 2013 року і не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), нотаріальні дії з такими об’єктами не можливі.

- Це вигадки панікерів. На оформлення спадщини вимога ДРРП не поширюється. Нотаріусу потрібно надати оригінал правовстановлюючого документа на нерухомість -  договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності або витяг з реєстру БТІ, - каже адвокат.  - Відмовити у відкритті спадкової справи нотаріус може тільки на тій підставі, що таких документів не існуватиме.

Після оформлення спадщини відповідний запис щодо нового власника нерухомості буде внесений у реєстр.