/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F130%2F7ed6280599e531d2449f0b64f299a86d.jpg)
Неочікуваний поворот: ЄС не зміг продовжити санкції проти РФ через вимоги двох країн
Напружені переговори розгорнулися в понеділок у Брюсселі, коли Комітет постійних представників держав ЄС (Coreper) зібрався на позачергове засідання. Метою було продовження індивідуальних санкцій, запроваджених Євросоюзом проти Росії за порушення територіальної цілісності України. Проте консенсусу, як це було зазвичай з 2014 року, досягти не вдалося, що змусило послів збиратися повторно пізніше того ж дня.
Каменем спотикання стали вимоги двох країн-членів. Словаччина наполягала на виключенні з санкційного списку двох російських олігархів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. До позиції Словаччини приєдналася Франція, яка також вимагала вилучити зі списку Усманова, хоча й шукала компроміс, пропонуючи виключити лише його.
Більшість інших країн ЄС виявилися неготовими йти на поступки, особливо на тлі посилення російських атак на Україну та зростаючих гібридних загроз. Один із дипломатів висловив здивування діями Франції, зазначивши, що важко повірити у такі запити, коли російські безпілотники атакують цілі лише за кілометр від польського кордону.
Ще одним предметом суперечок став термін продовження санкцій. Зазвичай їх продовжували на шість місяців, але цього разу розглядалася можливість продовження на 12 місяців. Проте Словаччина відмовилася підтримати річне продовження, що додало складності переговорному процесу.
Домовленість була критично важливою, оскільки термін дії чинного санкційного пакета, що передбачає заморожування активів близько 3 тисяч фізичних та юридичних осіб, спливав у вівторок, 15 вересня. Без своєчасного продовження ці санкції автоматично були б зняті.
За результатами ранкових переговорів 14 вересня, ні Словаччина, ні Франція не змінили своїх позицій. Посли ЄС були змушені перенести засідання, щоб продовжити пошук компромісу до кінця дня, намагаючись уникнути автоматичного скасування обмежень.
Персональні санкції ЄС проти Росії за порушення територіальної цілісності України є важливим інструментом тиску. Попереднього разу їхню дію продовжували 14 березня. Однак тоді Словаччина також до останнього моменту добивалася виключення з переліку російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Це не є поодиноким випадком, коли окремі європейські країни або політичні сили можуть протидіяти ухваленню санкцій, які підтримує більшість.
У червні 2024 року Європейський Союз уже продовжив дію економічних санкційних пакетів проти РФ, але одразу на рік – до липня 2027 року. Ситуація з індивідуальними санкціями, що вимагає одностайної згоди, демонструє вразливість механізму та складність досягнення консенсусу всередині ЄС, особливо коли йдеться про чутливі фінансові інтереси окремих осіб.
«На тлі посилення гібридних загроз і російських атак безпілотниками лише за один кілометр від польського кордону важко повірити, що Франція справді просить про це», – написало видання Politico, посилаючись на слова одного з дипломатів.
Неспроможність ЄС досягти консенсусу щодо продовження санкцій загрожує не лише їхнім іміджем як єдиного фронту, але й може мати непередбачувані наслідки для ефективності політики тиску на Росію. Подальші переговори визначать, чи зможуть європейські країни подолати внутрішні розбіжності та зберегти ключовий інструмент стримування.

