Атаки РФ на АЗС не спричинили дефіциту пального, але можуть викликати ажіотаж серед водіїв
Атаки РФ на АЗС не спричинили дефіциту пального, але можуть викликати ажіотаж серед водіїв

Атаки РФ на АЗС не спричинили дефіциту пального, але можуть викликати ажіотаж серед водіїв

Російські удари по автозаправних станціях у Києві та інших регіонах не створюють загрози дефіциту пального, однак можуть спричинити короткостроковий ажіотажний попит серед водіїв.Остання атака стала вже п'ятою по об'єктах мережі "Укрнафта" за короткий період, причому цього разу під удар потрапили АЗС на обох берегах столиці. На момент обстрілу станції були закриті через повітряну тривогу, працівники перебували в укриттях, а клієнтів на території не було.В Укрнафті заявили, що навмисно припиняють роботу АЗС під час повітряних тривог, щоб зменшити ризики для персоналу та клієнтів. Голова правління компанії Богдан Кукура наголосив, що російські війська атакують цивільну інфраструктуру, якою щодня користуються тисячі людей.Компанія наразі оцінює пошкодження та визначає необхідний обсяг відновлювальних робіт. Для додаткового захисту своїх столичних АЗС "Укрнафта" також почала встановлювати навколо них габіони.За словами директора Консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, поширення ударів на Житомирську та Рівненську області не свідчить про зміну тактики, яка могла б суттєво вплинути на паливний ринок."Там насправді нічого нового не відбувається. Після 300 станцій, які були атаковані на сході країни, це, в принципі, просто розширення цього терору", - сказав експерт.Куюн зазначив, що масштабні атаки на сході не призвели до дефіциту пального або зростання цін. Близько 80% пошкоджених станцій, за його оцінкою, вже відновили роботу.Інтенсивність ударів на сході експерт пов'язує з можливістю застосування росіянами різних видів озброєння, серед яких FPV-дрони, "Молнії", "Ланцети" та КАБи. В інших регіонах таких можливостей, за його словами, немає, тому повторення аналогічного масштабу атак малоймовірне.Куюн також не очікує проблем із доставкою пального до Києва через удари по АЗС у центральних та західних областях. Він пояснив, що запас ходу бензовоза становить близько 800 км, тому транспорт може безперешкодно доставляти пальне, наприклад, зі Львова до столиці."Бензовоз їде - у нього запас ходу 800 кілометрів. Він виїхав зі Львова і доїхав до Києва - це близько 500 кілометрів. Тобто яка йому різниця, є заправні станції по дорозі чи немає?" - пояснив експерт.Водночас масового виведення столичних АЗС з роботи Куюн не прогнозує. За його словами, у Києві працюють близько 270 станцій, а в області ще приблизно 530, тому загальна кількість об'єктів значно перевищує потреби регіону."Сумарно це 800 станцій. Це в рази більше, ніж насправді потрібно. Тому ніяких наслідків це мати не буде", - зазначив Куюн.Експерт допускає короткочасне зростання попиту через побоювання нових атак. За його словами, водії можуть почати заздалегідь запасатися пальним, однак ситуація має стабілізуватися після того, як стане очевидно, що дефіциту немає."Він може бути, люди можуть нервувати. В принципі, росіяни саме цього і добиваються. Це терор, коли вони розхитують психіку людей, змушують їх стресувати", - сказав Куюн.Він додав, що на окремих АЗС уже помітне певне пожвавлення попиту, однак наголосив на достатніх запасах. "Пального на ринку дуже багато, усіх марок", - наголосив експерт.За словами Куюна, міністр енергетики Денис Шмигаль раніше повідомляв про понад 300 атакованих АЗС від початку ударів по заправній інфраструктурі. Водночас у жодному регіоні, за оцінкою експерта, через ці атаки не виникло дефіциту пального або зростання цін.Окремо Куюн звернув увагу на список із 18 київських АЗС, який з'явився напередодні атак минулого тижня. За два дні були пошкоджені три станції з цього переліку, тому експерт припускає, що список може бути справжнім."Тепер ці удари виглядають як справжній квест - є станція в списку чи нема?" - сказав він.Окремим питанням залишається безпека людей на АЗС під час повітряних тривог. Куюн зазначив, що ефективного захисту від ударів "шахедів" на заправках наразі фактично немає, хоча в прифронтових регіонах уже використовують захисні конструкції."Найважливішим питанням є безпека. В тривогу автозаправна станція точно не найкраще місце для перебування", - наголосив експерт.Як приклад він навів мобільне укриття, яке, за його словами, за два дні встановили на АЗС ОККО на Одеській трасі. Подібні укриття також встановлені на UPG на Окружній дорозі та на AMIC у Ворзелі.У прифронтових регіонах такі конструкції вже встановлюють десятками. Куюн вважає, що з часом практика може поширитися і на столичні АЗС.

Джерело матеріала
loader
loader