Кремль назвав 2 умови для «енергетичного перемир'я» з Україною

На тлі зростання світових цін на дизельне пальне, яке Дональд Трамп пов'язав із російсько-українською війною, він виступив із пропозицією про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Американський лідер заявив, що Україна та Росія нібито погодилися не завдавати ударів по енергетичних об'єктах.

Ця заява викликала обговорення, а президент України Володимир Зеленський підтвердив готовність Києва не бити по території РФ за умови реальної взаємності та надійних гарантій від міжнародних партнерів.

Проте Кремль, хоча й назвав ініціативу «дуже гарною», одразу висунув низку умов, що виходять за межі простого припинення атак. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що перспективи домовленостей пов’язані не лише з припиненням ударів по енергетичних об’єктах, але й з ширшими економічними та торговельними вимогами.

Першою умовою Кремля стала вимога щодо забезпечення безпечного торговельного мореплавства для нафтоналивних суден. Пєсков стверджує, що для насичення світового ринку нафтопродуктами необхідний безперешкодний доступ російських нафтопродуктів до світових ринків, а «Київський режим поки що не схильний гарантувати таку безпеку».

Другою ключовою вимогою стало скасування міжнародних санкцій. Москва назвала «незаконними» чинні обмеження на постачання енергоресурсів у світі, вважаючи їх перешкодою для функціонування внутрішнього та зовнішнього паливного ринку РФ.

Представник Кремля також підкреслив, що Москва нібито прагне стабілізації внутрішнього паливного ринку, а російські НПЗ вже працюють у межах комплексних заходів із захисту енергетичних об’єктів. Однак, наголосив Пєсков, головний інтерес Кремля стосується саме зовнішніх ринків, і можливе повернення російського газу до Європи залежатиме від вигідності таких умов для самої Росії.

За даними Financial Times, російський президент не має наміру укладати таку угоду до настання зими, оскільки удари по енергетичній інфраструктурі України можуть посилити тиск на Київ.

Експерти, зокрема керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Клочок, вважають, що швидкого перемир’я очікувати не варто. Переговорний процес, за його словами, може залишатися демонстрацією дипломатичної активності США, спрямованою на показ результатів у зовнішній політиці. Проте Клочок допускає можливість досягнення окремих домовленостей, наприклад, щодо припинення ударів по НПЗ, що дозволить знизити ціну на російську нафту на ринку.

«Ми бачили публікацію президента США Дональда Трампа щодо енергетичного перемир’я. Ми загалом, безумовно, вважаємо це хорошою ідеєю, хорошою ініціативою», — зазначив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським ЗМІ.

«Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об’єктах. Росія погодилася зробити те саме! Зростання світових цін на дизельне пальне здебільшого спричинене російсько-українською війною, а не Іраном», — заявив Дональд Трамп, за даними Главком.

Таким чином, пропозиція про «енергетичне перемир’я», яка могла б стати кроком до деескалації, зіткнулася з жорсткими вимогами Кремля, що перетворюють її на складний дипломатичний виклик, перспективи якого залишаються невизначеними.