/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2Fd6b9e8123ae3b1a084c4b1ac76a5f76b.jpg)
"Поведінка РФ стає дедалі агресивнішою". Науседа вважає, що БпЛА можуть дозволяти збиватись з курсу
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що дронові інциденти у Європі – це ще одна спроба Кремля покарати країни, що підтримують Україну. Він припустив, що безпілотникам можуть навмисно дозволяти збиватися з курсу. Про це політик заявив в інтерв'ю мовнику LRT.
За словами Науседи, кількість інцидентів з безпілотниками у Європі не є остаточною.
"Поведінка Росії стає дедалі агресивнішою. Це все більше свідчить про певну тенденцію. Не бажаючи вступати у пряму конфронтацію з НАТО, Росія намагається атакувати ті країни, які є найміцнішими прихильниками України", – сказав литовський президент.
Він зазначив, що Росія може здійснювати інциденти в Європі різними способами, найчастіше – замаскованими.
Інциденти, як-от зі збитим БпЛА над Литвою та іншими дронами, не обов'язково є "прямою атакою Росії проти НАТО", вказав Науседа. Він зазначив, що, ймовірно, на даному етапі росіяни не готові й не бажають цього.
Однак це може бути свідомим допущенням того, щоб дрон відхилився від курсу та потрапив до країн Балтії або Польщі, аби "тримати суспільство в стані напруги", пояснив президент.
"Це, без жодного сумніву, вигідно Росії", – підсумував він.
- Напередодні, 15 вересня, італійські винищувачі збили перший БпЛА над Литвою. Згодом Науседа заявив, що цей безпілотник, ймовірно, був російською "Герберою", яка мала атакувати Україну. Він вказав, що український РЕБ міг збити дрон із курсу.
- Раніше БпЛА вже збивали у небі над Латвією та Естонією. Деякі дронові інциденти у регіоні відбувались з українськими безпілотниками – глава МЗС Сибіга пояснював, що, згідно з розслідуваннями, вони відхилялися від цілей на території країни-агресора через дії засобів РЕБ окупантів.
- Тим часом прем'єрка Італії назвала "постійні російські провокації" ознакою "певної нервозності".
- Водночас Німеччина розгорне винищувачі у Латвії для захисту повітряного простору країни під час майбутніх парламентських виборів, оскільки неодноразові вторгнення дронів викликали занепокоєння щодо безпеки на східному фланзі НАТО.

