Рада провалила посилення штрафів за швидкість: чому не вистачило 1 голосу?

Трагедія, що сталася у червні 2026 року в Солом'янському районі Києва, стала каталізатором для розробки нових законопроєктів. Водій, який влетів у підземний перехід на високій швидкості, забрав життя чотирьох людей, серед яких були 12-річний хлопчик та двоє молодих поліцейських. Цей інцидент висвітлив системні проблеми з безпекою на дорогах та підкреслив необхідність рішучих змін.

Загибель людей унаслідок ДТП, спричиненої Павлом Плешивцевим, водієм Mercedes, що мав численні штрафи за перевищення швидкості, сколихнула суспільство. Протягом півтора року його п'ять разів притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості та ще п'ять разів за інші порушення ПДР. Він також був учасником чотирьох автопригод, дві з яких сталися того ж року. Суд відправив його під варту.

На тлі цієї трагедії тодішні прем'єр Юлія Свириденко та міністр внутрішніх справ Ігор Клименко анонсували підвищення штрафів за перевищення швидкості. 12 червня вони закликали народних депутатів підтримати посилення відповідальності для водіїв, що систематично перевищують швидкість. Результатом цих закликів стали два законопроєкти, №15348 та альтернативний №15348-1, які мали на меті змінити чинні норми.

15 вересня Верховна Рада розглянула законопроєкт №15348, що пропонував суттєве підвищення штрафів: за перевищення на понад 20 км/год — 680 грн (замість 340 грн), на понад 40 км/год — 2040 грн, на понад 60 км/год — 2720 грн, на понад 80 км/год — 3400 грн. Систематичних порушників, що п'ять і більше разів протягом року перевищували швидкість на понад 60 чи 80 км/год, пропонувалося штрафувати на 17 тисяч гривень.

Альтернативний законопроєкт №15348-1 передбачав скасування «порогу безкарності» в 20 км/год, знижуючи його до 10 км/год. Штрафи за перевищення швидкості мали б становити: до 40 км/год — 1700 грн, на 40-60 км/год – 2550 грн, на 60-80 км/год – 3400 грн, на понад 80 км/год – 5100 грн. Законопроєкт також пропонував посилити кримінальну відповідальність за порушення, що спричинили смерть або тяжкі тілесні ушкодження, передбачаючи обов'язкове позбавлення права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 8 років, а в разі загибелі кількох осіб — від 8 до 12 років.

Незважаючи на очікування, обидва законопроєкти провалилися під час голосування. За законопроєкт №15348 проголосували 225 народних депутатів, що на один голос менше необхідних 226. Альтернативний законопроєкт №15348-1 отримав лише 198 голосів. Депутати також не змогли відправити документи на доопрацювання, що означає їх відхилення. Наразі чинні правила відповідальності за перевищення швидкості залишаються без змін.

Після провального голосування Ярослав Железняк з фракції «Голос» назвав ситуацію «позором», наголосивши, що перевищення швидкості є основною причиною смертей на дорогах. Натомість, Олександр Федієнко зі «Слуги народу» висловив думку, що штрафи мають бути дієвим інструментом безпеки, а не просто покаранням. Про це відомо з повідомлення нардепа Ярослава Железняка.

Провал голосування за законопроєкт №15348 та альтернативний документ підтверджено офіційними даними про пленарне засідання Верховної Ради 15 вересня, про що стало відомо пізніше. Водночас, 31 серпня в Києві та Київській області знову почали працювати «фантомні патрулі» – машини з системами автоматичної фіксації порушень швидкісного режиму. За перший день їх роботи в Києві та області було винесено 810 постанов за перевищення швидкості.

Колишній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який нині є керівником Національного координаційного центру кібербезпеки, відреагував на рішення Верховної Ради, заявивши: «Прикро, що безпека на дорогах досі не на часі. Але ми не зупиняємося. За завданням президента разом із відповідними органами та громадськістю продовжимо працювати над рішеннями, від яких безпосередньо залежать життя і здоров’я людей».

Цей провал голосування викликав хвилю розчарування серед тих, хто прагне підвищення безпеки на дорогах. Попри відхилення законопроєктів, влада обіцяє продовжувати пошук рішень для зниження смертності та травматизму, що залишається актуальним викликом для України.