Приховані мільярди: як "жорстка економія" обернулася рекордними надбавками чиновникам

Микола Томенко, політик та громадський діяч, вирішив детально проаналізувати цифри проєкту державного бюджету на 2027 рік. Його метою було перевірити, чи дійсно влада "затягнула паски" на власних кишенях, як було обіцяно.

Перші ж дані показали, що на національну безпеку та оборону закладено рекордні 4,9 трильйона гривень, що становить понад 43 відсотки ВВП країни та на 518 мільярдів більше, ніж передбачалося на 2026 рік. Це фінансування мало б забезпечити потреби армії, але паралельно з цим почали зростати видатки на утримання державних структур.

Те, що уряд називав "скороченням витрат" на утримання державного апарату, на практиці обернулося черговим фінансовим рекордом зі знаком плюс. Витрати на Верховну Раду зросли до 5 мільярдів 84 мільйонів гривень, що на 1,4 мільярда більше, ніж у 2026 році. Навіть на партійну рекламу передбачено майже мільярд гривень.

Державне управління справами, відоме як "радгосп" з власними лікарнями та підприємствами, отримає 4,7 мільярда гривень (збільшення на 386 мільйонів). Фінансування Офісу Президента зросло на 195 мільйонів і досягло 1 мільярда 72 мільйонів гривень, а Секретаріат Кабміну отримає 2,2 мільярда гривень, що на 352 мільйони більше.

Силові та контролюючі органи також не залишилися без значних надбавок: фінансування прокуратури зросте на 2,5 мільярда до понад 21 мільярда гривень, а Національної поліції — на 38 мільярдів, сягнувши майже 160 мільярдів гривень. На охорону високопосадовців передбачено майже 4,8 мільярда гривень. Микола Томенко риторично запитує, аналізуючи ці цифри: "Жорстко зекономили на собі?!"

Окрім цього, у проєкті бюджету не було передбачено скорочення витрат на десятки установ, які фактично не працюють під час війни. Апарат Центральної виборчої комісії знову отримає понад 365 мільйонів гривень. Поза увагою залишилися також високі зарплати членів наглядових рад державних підприємств та елітні пенсії окремих категорій силовиків.

Ця ситуація викликає запитання щодо довіри до обіцянок влади. Історичні паралелі, про які нагадує Микола Томенко, цитуючи Олександра Довженка, свідчать, що в часи війни техніків та вчителів може бракувати, але прокурорів і слідчих завжди вистачає. Ця диспропорція у фінансуванні створює враження, що пріоритети можуть бути зміщені.

Урядовці не звернули увагу на численні статті витрат, де можна було б знайти реальну економію. Таке ігнорування потреб суспільства, особливо в період воєнного стану, підриває довіру та залишає питання про те, наскільки влада готова відповідати своїм словам.

«Жорстко зекономили на собі?!», — риторично запитує Микола Томенко, аналізуючи мільярдні надбавки для чиновницьких кабінетів.

"У часи війни техніків чи вчителів на фронті не вистачатиме, а от прокурорів і слідчих чомусь завжди вдосталь", — нагадує Микола Томенко слова Олександра Довженка, підкреслюючи диспропорцію у фінансуванні.

Таким чином, обіцяна "жорстка економія" на чиновниках виявилася не більше ніж риторикою. Проєкт бюджету на 2027 рік демонструє значне зростання видатків на утримання державного апарату та силових структур, залишаючи відкритим питання, чи повірять українці в обіцянки влади "затягнути паски" для самих себе.