Непохитна довіра: 54% українців підтримують Зеленського попри скандали

У період з 21 серпня по 10 вересня 2026 року, коли Україну стрясали гучні антикорупційні розслідування, соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) провели опитування серед громадян, щоб зафіксувати їхнє ставлення до глави держави. Цей період був позначений резонансними подіями, що безпопосередньо стосувалися вищих ешелонів влади, ставлячи під сумнів існуючий порядок речей.

Дослідження стартувало одразу після оприлюднення Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) розслідування під назвою "Форест Гамп". Це розслідування призвело до звільнення з посади заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, що стало помітним ударом по репутації владної команди. Проте, це був лише початок.

Приблизно половина інтерв'ю була проведена вже після 4 вересня, коли з'явилося нове розслідування НАБУ і САП під назвою "Карфаген", яке стосувалося вже Офісу генерального прокурора. Ці послідовні удари по владних структурах створювали тло для суспільних настроїв, які вивчали соціологи. Події після 14 вересня, коли колишній генпрокурор намагався протистояти НАБУ і САП, до цього опитування вже не потрапили.

Результати засвідчили, що 54% опитаних висловили довіру президенту Зеленському, тоді як 41% — ні, що сформувало баланс довіри-недовіри на рівні +13%. Ці показники виявилися майже незмінними порівняно з кінцем липня – початком серпня, коли довіра становила 55%, а недовіра – 40%.

Проте, якщо простежити динаміку з березня 2026 року, можна побачити поступове зниження рівня довіри: з 62% у березні до 58% на початку травня, а потім до 55% наприкінці липня – початку серпня. Таким чином, за пів року довіра зменшилася на 8 відсоткових пунктів, тоді як недовіра зросла на 9.

Незважаючи на цю тенденцію, президент зберігає доволі високі показники довіри, що підтверджує його легітимність як глави держави. Однак накопичувальний негативний ефект від антикорупційних розслідувань, що стосуються його команди, може мати незворотні наслідки, адже українці дуже гостро реагують на прояви корупції.

Зафіксовані соціологами відмінності в рівнях довіри залежно від демографічних показників. Найбільший рівень довіри (з балансом від +20% і вище) спостерігається серед жінок (+23%), молоді віком 18–29 років (+23%), мешканців Центру/Півночі (+21%), Півдня (+24%) та Сходу (+21%), а також серед військовослужбовців і поліцейських (+32%) та студентів (+34%).

Водночас найнижчі показники довіри зафіксовано серед чоловіків (баланс 0%), мешканців Києва (-6%), підприємців, самозайнятих та фермерів (-12%), а також громадян із дуже низьким рівнем достатку (-9%). Опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду, та охопило 1003 респонденти віком від 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив: "Водночас кумулятивний негативний ефект ряду резонансних антикорупційних розслідувань, які торкаються команди і оточення Зеленського, може зрештою бути незворотним. Можна дискутувати про адекватність такої оцінки співгромадян, але якщо суб’єктивно українці саме так бачать ситуацію, це може мати цілком практичні об’єктивні наслідки, які можуть не сподобатись багатьом".

Результати цього опитування підкреслюють, що попри поодинокі спалахи невдоволення та поступове зниження показників, підтримка президента залишається на високому рівні. Проте, гостра реакція українців на корупцію, що вже була зафіксована у попередніх дослідженнях, сигналізує про потенційний ризик для майбутнього, якщо влада не зможе ефективно протидіяти цим викликам.