«Пекельні санкції» США ухвалено: як відреагували Китай та Індія на удар по Росії

Палата представників США схвалила санкційний "закон Грема" проти Росії. Як мита до 100% на нафту й газ вплинуть на РФ, Китай та Індію.

Про що йдеться у матеріалі:

• Як реагують РФ, Китай та Індія на нові санції
• Як США зможуть змінювати тарифи для покупців російської нафти
• Чого чекати Словаччині, Угорщині та Туреччині

Палата представників США в ніч на 17 вересня за Києвом схвалила масштабний санкційний законопроєкт проти Росії, який після підписання Дональдом Трампом може дати президенту право запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російських енергоносіїв.

Главред з'ясував, як закон Грема може вплинути на Росію та як відреагували на його ухвалення Китай та Індія.

Що передбачає законопроєкт Грема про санкції проти Росії

Голосування у нижній палаті Конгресу відбулося 16 вересня. За документ проголосували 262 конгресмени, 159 - проти. Законопроєкт тепер має бути переданий Дональду Трампу на підпис. Після цього президент США отримає додатковий інструмент для економічного тиску на Росію та держави, що продовжують купувати її енергоносії. Про це повідомило Reuters.

Документ розробили республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блюменталь. Попри смерть Грема 11 липня, його ім'я залишилося в назві ініціативи. До законопроєкту приєдналися 119 співавторів з обох провідних партій США.

Прийнятий законопроєкт дає президенту США право вводити мита до 100% для країн, які купують російську нафту й газ або допомагають Росії обходити санкційні обмеження.

У новій редакції коло потенційних країн-цілей суттєво звузили порівняно з початковим варіантом. Замість більш ніж 60 держав увага зосереджена на п'яти найбільших імпортерах російської нафти та п'яти найбільших імпортерах природного газу.

Однак, це не означає, що максимальне мито запрацює одразу після підписання документа - остаточне рішення щодо введення мит ухвалюватиме адміністрація Трампа. Також законопроєкт посилює санкції проти російських чиновників, банків і танкерів та продовжує обмеження щодо Ірану.

Як реагують у Кремлі

Американське рішення викликало негативну реакцію Москви ще до того, як законопроєкт остаточно набув статусу закону. Кремль заявив, що стежить за проходженням документа та розцінює додаткові американські обмеження як недружній крок.

Прессекретар російського диктатора та воєнного злочинця Володимира Путіна Дмитро Пєсков пов'язав можливі нові санкції з перспективами дипломатичного врегулювання. За його словами, у Москві вважають, що посилення економічного тиску може ускладнити переговорний процес.

"Ми, звісно, стежимо за проходженням цього документа. Це стосується недружніх дій, і, звичайно, введення якихось додаткових санкцій з боку США, безперечно, ускладнюватиме зусилля щодо пошуку мирного врегулювання в Україні", - сказав Дмитро Пєсков.

Як відреагувала Індія

Російські енергоносії є особливо чутливим питанням для Нью-Делі, тому після голосування Палати представників уряд Індії виступив із окремою заявою. Міністерство закордонних справ країни повідомило, що вже обговорювало потенційні наслідки американських заходів із представниками Вашингтона. Індійська влада наголошує на необхідності збереження енергетичної безпеки та заявляє, що продовжуватиме диверсифікувати джерела постачання з урахуванням ситуації на ринку.

"Індійська сторона також чітко заявила про свою рішучість вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх торговельних та економічних інтересів", - зазначили у МЗС Індії, передає Reuters.

У Нью-Делі також попередили про можливий вплив американських заходів на двосторонні відносини та міжнародний енергетичний ринок.

"Нью-Делі залишається "твердо відданим" забезпеченню енергетичної безпеки свого населення і продовжуватиме закуповувати енергоносії у різних постачальників з урахуванням ринкової динаміки", - йдеться в заяві індійського МЗС.

Для індійської економіки питання має ще один вимір - торговельні переговори зі США. За оцінками індійських аналітиків, нова тарифна загроза може ускладнити домовленості між Вашингтоном і Нью-Делі. Reuters також повідомляє, що індійські нафтопереробники закликають уряд домагатися перехідних механізмів або послаблень, якщо американські мита будуть застосовані.

Аналітик Global Trade Research Initiative Аджай Шрівастава пов'язує ситуацію з переговорною позицією Вашингтона та вважає, що тарифна загроза може використовуватися для тиску на Нью-Делі.

"Вашингтон може використати загрозу введення мит, щоб змусити Індію скоротити закупівлі російської нафти та погодитися на вкрай нерівноправну торговельну угоду", - зазначив Аджай Шрівастава.

Як відреагував Китай

Після заяви Індії свою позицію озвучив і Пекін. Китай є одним із найбільших покупців російських енергоносіїв, тому механізм можливих 100-відсоткових американських мит безпосередньо стосується його торгівлі зі США.

Речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь заявив 17 вересня, що Пекін вважає міжнародну торгівлю питанням двосторонньої взаємодії та виступає проти втручання третіх держав.

"Китай здійснює економічне й торговельне співробітництво з країнами на засадах рівності та взаємної вигоди", – наголосив Го Цзякунь.

Китайський дипломат окремо відкинув підхід, за якого одна держава намагається поширити свої обмеження на економічні відносини інших країн. У Пекіні заявили, що торговельна взаємодія Китаю з партнерами не спрямована проти третіх сторін.

"Така співпраця не спрямована проти жодної третьої сторони і не повинна порушуватися під тиском будь-якої третьої сторони", - заявив представник китайського МЗС.

Окремо Го Цзякунь заявив, що Китай не визнає односторонні обмеження, які, на думку Пекіна, не мають достатньої міжнародно-правової основи. Саме цей аргумент китайська сторона використовує у відповідь на американський санкційний механізм.

"Китай виступає проти екстериторіальної юрисдикції та односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві і не мають мандата Ради Безпеки ООН", – заявили в МЗС Китаю.

Як працюватиме закон Грема проти російської нафти

Після ухвалення Конгресом США санкційного законопроєкту важливо розрізняти сам факт появи нового механізму та його потенційний практичний ефект. Експерт у сферах енергетики, економіки та реформ, фахівець із питань комунікації, партнерства та інтеграції до ЄС у Razom We Stand Максим Гардус наголошує, що документ не встановлює автоматичної заборони на купівлю російської нафти.

За його оцінкою, головним елементом закону є створення для Вашингтона потужного інструменту переговорного тиску. Його реальний вплив залежатиме від того, як саме адміністрація Дональда Трампа застосовуватиме нові повноваження.

"Закон Грема не є нафтовим ембарго і не означає, що наступного дня Китай чи Індія перестануть купувати нафту. Це насамперед надзвичайно сильний переговорний важіль для американської дипломатії. І те, наскільки він скоротить російський експорт, залежатиме від того, як ним скористаються Білий дім, Офіс торгового представника США, Міністерство фінансів США та Державний департамент США", - пояснив Максим Гардус у дописі в Facebook.

Як США зможуть змінювати тарифи для покупців російської нафти

Наступний аспект, на який звертає увагу експерт, стосується самого механізму вторинних тарифів. Йдеться не про однакову ставку для всіх держав, а про можливість Вашингтона коригувати рівень тиску залежно від поведінки конкретної країни.

Гардус звертає увагу на положення розділу 113, за яким до відповідного переліку можуть потрапити держави, що продовжують купувати російську нафту та належать до п'ятірки найбільших імпортерів за фізичними обсягами за попередні 12 місяців. Склад цієї групи має переглядатися кожні 180 днів.

"Тариф при цьому не обов'язково становить 100%. Президент отримує діапазон від понад нуля до 100% і може змінювати ставку залежно від того, чи зробила країна "суттєві кроки" для скорочення закупівель", - зазначив експерт.

За його логікою, це створює систему стимулів, у якій країна-покупець може намагатися уникнути максимального тарифу шляхом скорочення закупівель російської сировини. Водночас відмова від такого кроку створює ризик втрати доступу до американського ринку через високі мита.

"Тобто конструкція фактично створює систему торгу: скорочуєте закупку - Вашингтон знижує тариф або дає виняток; не скорочуєте - ризикуєте доступом усього свого експорту до американського ринку", - пояснив Максим Гардус.

Чому Словаччині та Угорщині простіше замінити російську нафту

Від механізму санкцій Гардус переходить до різниці між потенційними адресатами американського тиску. На його думку, можливість швидкої заміни російської сировини істотно відрізняється залежно від обсягів імпорту та наявної інфраструктури.

Для Словаччини та Угорщини проблема значною мірою пов'язана з технічними та комерційними умовами постачання. Обидві країни історично залежали від нафти, що надходила через "Дружбу", однак альтернативні маршрути вже використовуються.

"Угорщина і Словаччина історично отримують нафту через південну гілку "Дружби". Але після припинення поставок у січні вони вже були змушені переходити на альтернативні морські поставки через хорватський Omišalj та трубопровід Adria/JANAF", - зазначив Гардус.

За його оцінкою, потужності альтернативного маршруту теоретично достатні для покриття сумарних потреб двох країн. Водночас переговори щодо пропускної здатності, технічних параметрів та адаптації нафтопереробних підприємств створюють додаткові складнощі.

"Це інженерні та комерційні проблеми, а не відсутність альтернативи як такої", - наголосив експерт.

Чому Китай та Індія навряд чи швидко відмовляться від російської нафти

На відміну від менших покупців, Індія та Китай мають значно більші обсяги споживання та інші економічні мотиви. Саме тому механізм американського тиску щодо цих держав, за оцінкою Гардуса, працюватиме значно складніше.

Індія, за наведеними експертом оцінками, у серпні імпортувала близько 1,87 млн барелів російської нафти на добу після приблизно 2,79 млн барелів у липні. Заміщення таких обсягів потребує не лише пошуку альтернативної сировини, а й урахування цін, характеристик нафти, фрахту та логістики.

"До завершення або хоча б суттєвої деескалації американо-іранської війни повністю витіснити російські 1,5–2 млн б/д з індійського балансу буде надзвичайно складно. Домовитися про поступове скорочення, квоту або більший дисконт для РФ - значно реалістичніше", - вважає Максим Гардус.

Експерт пов'язує нинішню ситуацію також зі скороченням доступності близькосхідної нафти. Саме тому альтернативні постачання для індійських НПЗ можуть виявитися дорожчими та складнішими з погляду логістики.

Чому Китай має більше можливостей чинити опір американським тарифам

Окремо Гардус аналізує ситуацію з Китаєм, який має більші внутрішні запаси та ширші можливості диверсифікації імпорту. Пекін уже закуповує нафту в Канаді, країнах Західної Африки та Латинської Америки, однак додатковий попит на альтернативні сорти створює конкуренцію за доступні обсяги.

Ключову роль, за оцінкою експерта, відіграє географія російських поставок. Частина нафти надходить до Китаю через Східний Сибір і Далекий Схід, що дозволяє уникати маршрутів через найбільш вразливі морські вузли.

"ESPO з Козьміно приходить напряму через Тихий океан. Частина поставок іде трубопроводами зі Східного Сибіру. Ні Ормуз, ні Суец їм не потрібні", - пояснив Максим Гардус.

Саме ця особливість, на його думку, підвищує стратегічну цінність російської нафти для Китаю в умовах перебоїв із близькосхідними поставками.

"Отже, формула зараз проста: ризик Ормузу зростає - стратегічна цінність російського бареля для Китаю теж зростає", - зазначив експерт.

Чому Туреччина стала окремою інтригою закону Грема

Ще одне питання стосується того, які саме країни фактично опиняться серед потенційних адресатів тарифних заходів. Гардус звертає увагу на різницю між фізичними обсягами закупівель та державами, які фігурували в попередніх поясненнях до законопроєкту.

За його даними, Туреччина у 2025 році купувала близько 317 тисяч барелів російської нафти на добу. Це істотно більше за обсяги Угорщини та Словаччини, які оцінюються приблизно у 100 тисяч барелів на добу кожна.

"За цією логікою Туреччину важко не помітити", - зазначив Максим Гардус.

Водночас у попередніх поясненнях до нової версії законопроєкту фігурували Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан. Тому остаточний перелік держав, на які поширюватиметься механізм, залежатиме від процедури визначення п'ятірки найбільших імпортерів.

"Сам закон не називає країни - остаточне визначення має робити Офіс торгового представника США", - пояснив експерт.

За його оцінкою, саме практичне застосування цього механізму покаже, наскільки Вашингтон зможе перетворити нові повноваження на скорочення російського нафтового експорту.

"Отже, Закон Грема не є чарівною кнопкою, яка перекриває російський нафтовий експорт. Це важіль. Для малих покупців він потенційно дуже ефективний. Для великих - сумнівний. Закон створює погрозу. А перетворити її на скорочення російських нафтових доходів має американська дипломатія", - підсумував Максим Гардус.