Буковецький саміт: перші €1 млрд інвестицій та перспективи €40 млрд для Карпатської вісімки

На установчому саміті «Карпатської вісімки», який розпочався 18 вересня в Буковелі, зібралися представники України, Румунії, Польщі, Словаччини, Чехії, Австрії, Угорщини та Сербії. За словами Президента України Володимира Зеленського, цей новий регіональний формат спрямований на посилення координації та взаємодії між країнами Карпатського макрорегіону.

Економічна частина зустрічі привернула увагу близько 550 представників бізнесу, які обговорювали потенційні проєкти та можливості для співпраці. Президент Зеленський наголосив на значенні регіону як однієї з найнадійніших основ захисту України в умовах російської агресії, висловивши вдячність усім учасникам за підтримку та участь у спільних ініціативах.

Під час саміту були підписані перші інвестиційні та торговельні угоди на суму близько 1 мільярда євро. Ці домовленості стали початковим практичним результатом новоствореного формату, що охоплює сфери енергетики, логістики та інфраструктури, а також кроссекторальні угоди.

Було представлено майже 100 бізнес-проєктів від усіх восьми країн «Карпатської вісімки» із загальним заявленим обсягом близько 40 мільярдів євро. Ці проєкти охоплюють розвиток транспортної інфраструктури, зокрема розширення залізничного та автомобільного сполучення, створення нових пунктів пропуску на кордонах України з Польщею, Словаччиною та Румунією, а також розвиток відновлюваної енергетики в гірських районах.

Учасники саміту також підписали спільну декларацію, що визначає ключові напрями майбутньої співпраці. До них належать безпека, розвиток енергетичних мереж, транскордонна логістика та підтримка гірських громад. Прогнозується, що економічне зростання в Карпатському макрорегіоні може бути вдвічі швидшим, ніж у середньому по Євросоюзу.

Однак, експерти застерігають, що масштабні приватні інвестиції в країну, яка перебуває у стані війни, стикаються з викликами. Для реалізації заявлених проєктів на десятки мільярдів євро необхідні гарантії безпеки та механізми страхування воєнно-політичних ризиків, які захистять капітал інвесторів.

Історичний досвід показує, що приватний капітал уникає країн, де тривають активні бойові дії, і заходить лише у вузькі, чітко окреслені ніші за ретельно прорахованих умов. Серед таких моделей — ресурсна, коли інвестори вкладаються у сировину (нафта, газ, мінерали), де надвисока маржинальність компенсує ризики безпеки. Інша модель – суверенне кредитування, за якого приватні банки фінансують союзника, що має високі шанси на перемогу.

Третій підхід — це стратегія «першого гравця» на локальному ринку, коли компанія заходить під час бойових дій, щоб закріпити монопольну позицію до приходу конкурентів у мирний час. Водночас, для України ключовим фактором залишаються воєнні ризики та механізми їхнього страхування, адже без захисту від наслідків атак масштабні мирні інвестиції залишаються політичною декларацією, а не реальним фінансовим рішенням бізнесу.

Як повідомив Президент України Володимир Зеленський, «Карпатський макрорегіон став однією з найбільш надійних основ нашого захисту. Це про силу, яка є і буде. Дякую всім, хто підтримав наш Карпатський саміт. Дякую всім, хто сьогодні тут із нами, в Гуті на Франківщині, і кожен такий візит в Україну, ваша участь у спільних ініціативах та проєктах — це завжди про підтримку, підтримку нашої держави, наших людей і нашої Європи у час війни».

Попри значні економічні домовленості та амбітні плани, успішна реалізація інвестиційного потенціалу «Карпатської вісімки» вимагатиме подальших зусиль у забезпеченні безпеки та розробці ефективних механізмів страхування воєнних ризиків. Це відкриє шлях до сталого економічного розвитку та інтеграції регіону в європейську економічну систему, сприяючи як відновленню України, так і зміцненню всього європейського континенту.