/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F7f91bdeba6846dd56def55735e8a1fdf.jpg)
Кібератака чи збій? Москву атакують під час голосування
Все почалося, коли голова Центральної виборчої комісії Елла Памфілова повідомила російським державним ЗМІ про тривалі атаки на виборчу систему, запевняючи, що їх успішно відбивають. Це заява пролунала на тлі повідомлень про проблеми у роботі електронного голосування в Москві.
Московський міськвиборчком визнав ці проблеми, списавши їх на «атаки противника». Голова Мосвиборчкому Ольга Кирилова заявила, що 18 вересня були зафіксовані «локальні несправності», які, на її думку, не вплинули на хід голосування. Вона також пов'язала ці збої з діями противника.
Однак напередодні виборів на московських дільницях спостерігалися масові збої терміналів електронного голосування. Колегії дільничних виборчих комісій не могли їх перезавантажити, а пристрої видавали помилку «Виборця не знайдено», що свідчило про серйозніші проблеми.
Ці події відбувалися в контексті триденних парламентських виборів у Росії, під час яких громадяни вже почали голосувати. За словами кореспондента Sky News у Москві Айвора Беннетта, ці вибори мали продемонструвати єдність та стабільність в країні, але збої внесли сумніви у цей наратив.
Водночас, більшість кандидатів, які виступали проти війни, не були допущені до виборів, що робить перемогу партії Владіміра Путіна «Єдина Росія» фактично неминучою. Інститут вивчення війни оцінює, що Кремль прагне використати вибори для демонстрації нібито широкої підтримки війни проти України.
Володимир Путін назвав голосування «обов'язком» громадян і «спільним внеском» у перемогу над Україною. ISW зазначає, що Кремль може використати результати виборів як доказ підтримки своєї політики та обґрунтування подальших непопулярних рішень, зокрема нових хвиль мобілізації.
Ці «кібератаки» та збої є частиною ширшої стратегії Кремля, яка спрямована на створення ілюзії єдності та підтримки діючої влади. Незважаючи на заяви про успішне відбиття атак, проблеми з електронним голосуванням викликають питання щодо прозорості та легітимності виборчого процесу.
В умовах відсутності значної опозиції та контролю над інформаційним простором, будь-які технічні несправності легко списуються на зовнішні загрози, що підсилює наратив про «ворогів», які прагнуть дестабілізувати країну.
Елла Памфілова, голова Центральної виборчої комісії, зазначила, що «атаки тривають, але їх успішно відбивають».
Ольга Кирилова, голова Мосвиборчкому, заявила, що «фіксувалися локальні несправності, які нібито не вплинули на перебіг голосування», і пов'язала їх з «атаками противника».
Поточна ситуація з «кібератаками» на виборчу систему Москви залишає багато запитань. Чи були це дійсно зовнішні атаки, чи внутрішні системні збої, залишається незрозумілим. Проте, ця подія підкреслює вразливість електронних систем та політичні ризики, пов'язані з виборами в умовах жорсткого контролю та пропаганди.

