Washington Post назвав сімох можливих наступників Путіна: хто з них найближчий до влади

У неділю, 20 вересня, росіяни голосують на виборах до Держдуми, і "Єдина Росія" знову забере більшість. Володимир Путін виграє всі вибори чверть століття поспіль, і навіть після чотирьох з половиною років повномасштабної війни проти України та сотень тисяч втрат його хватка не послабшала. Проблема в іншому: 73-річному правителю колись доведеться звільнити крісло, а очевидного спадкоємця в нього немає.

Як передає "Хвиля", сімох людей, які можуть очолити Росію після Путіна, назвала в матеріалі для The Washington Post Мері Ілюшина.

Система, яку Путін вибудував під себе, працює проти появи наступника. Всі великі рішення він ухвалює сам, тож ніхто в оточенні не накопичує достатньо ваги, щоб кинути йому прямий виклик. Замість спадкоємця країною керують клани - спецслужби, військові та конкурентні бізнес-еліти.

"Хоча дехто, принаймні серед опозиційно налаштованих, чекає на постпутінську епоху, наступник Путіна - якщо той піде у відставку чи помре на посту - радше буде скроєний за його образом, ніж за образом тих, хто йому протистоїть", - пише Ілюшина.

Перший у формальній черзі - прем'єр Михайло Мішустін. За конституцією саме він автоматично стає президентом, якщо крісло звільниться: так наприкінці грудня 1999 року виконувачем обов'язків став сам Путін після відставки Бориса Єльцина. Мішустіна брали у 2020-му як технократа з податкової служби - без партії, без публічності, без амбіцій на більше. Відтоді його мандат розрісся, він очолив раду з військових закупівель, але для силовиків так і залишився чужим.

Олексій Дюмін - протилежний випадок. Колишній охоронець Путіна, який потрапив до його особистої охорони ще 1999 року, встиг побути заступником начальника ГРУ, командувачем Сил спецоперацій (саме під його наглядом ішла анексія Криму 2014 року), заступником міністра оборони й губернатором Тульської області. З 2024-го він секретар Держради. Міністерство оборони йому так і не дали: у травні 2024 року Путін віддав його економісту Андрію Бєлоусову, а Дюміна зробив помічником президента з оборонної промисловості. Аналітики називають цю посаду тіньовим міністерством.

Двоє претендентів потрапили до списку завдяки батькам. Дмитро Патрушев - син Миколи Патрушева, ексдиректора ФСБ і секретаря Радбезу, який знає Путіна ще з 1970-х. Борис Ковальчук - син Юрія Ковальчука, олігарха, якого називають особистим банкіром і найближчим другом Путіна. Російські дослідники звуть таких "принцами". Обидва батьки у 2024 році просили для синів більшого: Патрушев-старший хотів бачити сина замість Мішустіна, Ковальчук - на чолі "Роснефти" чи "Газпрому". Сини отримали крісла віцепрем'єра та голови Рахункової палати.

Перший віцепрем'єр Денис Мантуров зайшов у верхівку з іншого боку - через військпром. Син високопоставленого радянського дипломата й протеже глави "Ростеха" Сергія Чемезова понад 10 років керував Мінпромторгом, з 2022-го курує збройну промисловість, а у 2024-му пішов на підвищення із завданням тримати уряд у режимі війни. Це ж його й обмежує: вага Мантурова прив'язана до здоров'я воєнної економіки й залежить від того, чим закінчиться війна.

Мер Москви Сергій Собянін у списку як управлінець: колишній сибірський губернатор, керівник адміністрації президента з 2005 року, організатор кампанії Медведєва 2008-го, а з 2010-го - господар столиці. Йому приписують перетворення Москви на доглянуте високотехнологічне місто, і популярність Собяніна виходить за межі столиці.

Останній у списку - Сергій Кирієнко, куратор внутрішньої політики Кремля. У 1998 році він став наймолодшим прем'єром в історії Росії й протримався чотири місяці до фінансової кризи, встигнувши призначити Путіна главою ФСБ. Потім був "Росатом", а тепер - найбрудніші політичні завдання: референдум 2020 року, який дозволив Путіну сидіти до 2036-го, виборчі цикли та управління окупованими українськими територіями.

Кирієнко збирає собі й власну лаву запасних. Його останній проєкт - програма "Час героїв", яка готує ветеранів війни до чиновницьких кар'єр; у Кремлі це називають "формуванням нової еліти". Поки що більшість випускників отримали радницькі та декоративні посади. Але якщо проєкт дозріє, у Кирієнка по всій бюрократії сидітимуть свої люди.

Раніше "Хвиля" писала, які росіяни можуть боротися за владу після Путіна. Також ми публікували розмову з британським аташе, який спостерігав Кремль зсередини.