«Світ у вогні»: Генасамблея ООН збирається у Нью-Йорку

Наступного тижня в Нью-Йорку відбудуться щорічні загальні дебати Генеральної асамблеї ООН. Вони пройдуть в умовах рекордної кількості збройних конфліктів і глибокої кризи самої організації. Її послаблюють параліч Ради Безпеки й скорочення фінансування, а також політичний наступ США на міжнародні правила, повідомляє El País.

Видання називає нинішній світ «світом у вогні». Зростає кількість воєн, прискорюється зміна клімату, безконтрольно розвивається технологічна гонка, відступає демократія, погіршуються освітні показники. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні цього тижня в Європарламенті описав ситуацію як «люту бурю».

Тим часом ООН слабшає. Рада Безпеки не здатна запобігати конфліктам або розв'язувати їх. Через урізання фінансування агенції організації втрачають персонал і можливості для роботи. США, найпотужніша держава світу, ведуть політичну атаку на спільні правила. Це підриває авторитет ООН і її здатність виконувати посередницьку роль. За оцінкою El País, у момент, коли організація найбільш потрібна, вона виглядає безсилою. Це посилює відчуття глобальної безкарності.

Виступи лідерів розпочнуться у вівторок, а держави висловлять свої позиції щодо конфліктів. Питання штучного інтелекту розглядатимуть на засіданні Ради Безпеки, у якому, як очікується, візьме участь гендиректор OpenAI Сем Альтман. Дипломати також вестимуть закулісну боротьбу за посаду нового генсека. Поки що серед кандидатів лідирує костариканка Ребека Грінспан. Окремо анонсовано підписання угоди між США і Данією щодо Ґренландії.

Дані Уппсальської програми даних про конфлікти, які наводить звіт Осло-інституту досліджень миру (PRIO), показують масштаб насильства. У 2025 році зафіксували 65 конфліктів за участю держав у 35 країнах. Це найвищий показник із 1946 року. Кількість загиблих у збройних конфліктах різного типу становила 245 тисяч, що є одним із найвищих показників із часів завершення холодної війни. Останні роки стали найсмертоноснішими за десятиліття, зокрема через війни в Україні, на Близькому Сході та в Судані.

Директор аналітичного центру CIDOB Пол Морільяс називає три причини такої ескалації.

Перша — геополітика великих держав. «Ця геополітика має побічні жертви в точках тертя, де перетинаються їхні інтереси й вплив», — каже він.

Друга — поступове руйнування архітектури глобальної безпеки. Екперт пояснює: «Це договори про контроль над озброєннями та інституції, що гарантують мир і міжнародну безпеку, починаючи, звісно, з Ради Безпеки. Простори для обговорення й посередництва втрачають вагу».

Третя причина: нові технології та зростання кількості акторів, які можуть ними користуватися. Терористичні групи, злочинні банди й партизанські угруповання отримали дешеві та ефективні інструменти, зокрема дрони. Вони також прагнуть використати можливості штучного інтелекту. Компанія Anthropic заявляла, що зірвала спроби застосувати її моделі для створення біологічної зброї.

Є й «справжній вогонь». Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічній промові про стан Союзу нагадала: «Полум'я вирувало від гір Ірландії до островів Греції та Хорватії». За її словами, літня спека спричинила щонайменше 35 тисяч додаткових смертей у ЄС. Паралельно штучний інтелект розвивається в гонитві за межами можливого, без належних запобіжників.

Розв'язання цих проблем значною мірою залежить від міжнародних домовленостей щодо скорочення викидів і правил розвитку технологій. У липні ООН провела перший Глобальний діалог щодо управління ШІ, у якому взяли участь делегації зі 163 країн. El País називає цю ініціативу значущою, але зазначає, що рішення навряд чи з'являться саме там. Логіка суперництва держав переважає над співпрацею. Так само кліматичну політику підривають небажання деяких гравців діяти в спільних рамках і перевага комерційних інтересів.

Видання також звертає увагу на освіту. Різке падіння результатів в останньому циклі PISA може бути пов'язане з безконтрольним поширенням екранів і алгоритмів. Це знижує здатність до концентрації, а також бажання читати й міркувати. Для остаточних висновків про причинно-наслідкові зв'язки потрібен час, але ознак такого зв'язку чимало.

Цифрові платформи стали головним майданчиком сучасності. За оцінкою видання, через них знижується якість демократії, оскільки алгоритми підсилюють радикальні та поляризаційні меседжі, які утримують користувачів і приносять дохід. Міжнародні дослідження фіксують значний спад якості демократії у світі за останні роки.

Професорка Чиказького університету Сюзан Стоукс, авторка книжки «Регресори» про демократичну ерозію, нараховує щонайменше два десятки лідерів цього століття, які атакували демократичні системи своїх країн.

За її словами, причин дві. Перша — економічна нерівність. «Вона породжує гнів у знедолених, а також впливає на еліти, як-от ці суперзаможні технократи, що вважають, ніби їм належить керувати країною. Нерівність формує культуру, схильну до партійної поляризації та скепсису щодо інституцій», — пояснила Стоукс.

Друга — тип лідерів, яких обирають за таких умов, як-от Дональд Трамп. Вона зазначила, що «після приходу до влади вони, як правило, шкодять інституціям. До того ж вони надихаються досвідом одне одного». У своїй книжці Стоукс пише: «Менш демократичний світ — менш мирний світ».

Економічні перспективи також невтішні. Стійка інфляція значною мірою спричинена стрибком цін на енергоносії через війну проти Ірану, яку, за даними видання, розв'язали Трамп та ізраїльський прем'єр Біньямін Нетаньягу. Вона найболючіше вдаряє по тих, кому й так важко справлятися з вартістю життя. Через інфляцію центробанки змушені підвищувати ставки, коли рівень боргу вже дуже високий.

ООН у цих умовах, за оцінкою El País, животіє. Рада Безпеки ледве ухвалює вагомі рішення. Вихід США за адміністрації Трампа змусив скоротити операції. Деякі інституції, як-от Міжнародний кримінальний суд, зазнають прямих атак.

Архітектура безпеки, яку терпляче будували після Другої світової війни, зруйнована, а шанси створити нову за участі Китаю близькі до нуля. Безкарні незаконні напади підвищують стимул забезпечити себе головною «страховкою» — ядерною зброєю. Це, своєю чергою, збільшує ризик її поширення.

Директор програми «Глобальні питання та інституції» Міжнародної кризової групи Річард Ґоуен вважає, що це не найгірший момент в історії ООН, але виклик дуже серйозний.

«Були й гірші моменти під час холодної війни. Рада Безпеки ухвалила лише одну резолюцію 1959 року й не збиралася місяцями. Але те, що США, які завжди були головною силою в організації, віддаляються від міжнародного права й принципів Статуту ООН, — дуже глибокий виклик. І я не бачу, щоб хтось інший, зокрема Китай чи ЄС, виходив уперед, аби замінити США як наріжний камінь системи ООН», — вважає він.

За його словами, дефіцит грошей бʼє по найбільш вразливих людях.

«ООН довелося скоротити гуманітарну допомогу мільйонам людей і зменшити тисячі миротворців у таких країнах, як Південний Судан і Центральноафриканська Республіка. Це підвищує ризик насильства для цивільних. Тож скорочення бюджету — не лише питання цифр. Воно означає, що ООН годує, прихищає й захищає значно менше людей», — наголосив Ґоуен.

Мандат нинішнього генсека Антоніу Гутерреша добігає кінця. За словами Ґоуена, «навіть хороший генсек міг би не врятувати ООН за нинішніх умов, але якщо обрати поганого, подальший занепад організації до нікчемності буде неминучим».

Ребека Грінспан виграла останнє неформальне голосування, яке відбулося в п'ятницю. За неї проголосували девʼять країн, пʼять були проти, ще одна утрималася. Про це видання дізналося від дипломатичних джерел. Проте процес обрання непрозорий і сповнений несподіванок, а стартова перевага не гарантує остаточного успіху.

ООН увійшла у 2026 рік зі скороченим бюджетом: операційні витрати зменшили на 7%, до 3,45 млрд доларів, після урізання американського фінансування. Це вже позначилося на кількості працівників та можливостях організації виконувати свої завдання.

Під час цьогорічної зустрічі світових лідерів Україна стане однією з головних тем. Серед інших питань будуть ситуація на Близькому Сході, продовольча безпека та ризики штучного інтелекту. Останній дедалі активніше входить до порядку денного організації: у вересні Верховний комісар ООН з прав людини закликав встановити «червоні лінії» для ШІ.