Атаки РФ вдарять по гаманцях українців – прогноз FT

Російські атаки на склади та логістичні центри можуть зрештою позначитися на цінах для українських споживачів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Financial Times.

Додаткові витрати бізнес може перекласти на покупців

Головна економістка київського інвестиційного банку Dragon Capital Олена Білан заявила Financial Times, що компанії, чиї складські потужності постраждали від російських ударів, можуть бути змушені підвищувати ціни. Йдеться про підприємства, яким доводиться відновлювати зруйновані об'єкти, шукати нові приміщення та перебудовувати логістичні маршрути.

«Компаніям, які постраждали від ударів по складах, не залишиться іншого вибору, окрім як перекласти ці витрати на споживачів», – заявила Білан.

За її оцінкою, Україна цього року навряд чи продемонструє економічне зростання. Економістка також назвала нинішній період війною на виснаження, яка дедалі більше зачіпає економічну сферу.

Росія останніми тижнями посилила атаки на об'єкти, пов'язані з внутрішньою торгівлею та виробництвом. Під ударами опинилися торговельні центри, склади, розподільчі комплекси, підприємства та транспортна інфраструктура. Financial Times пише, що наслідки вже відчувають великі українські ритейлери, видавничі компанії, фармацевтичні підприємства та «Нова пошта».

Логістика стає дорожчою

Окремою проблемою для компаній стала необхідність розосереджувати запаси. Великі склади дають змогу бізнесу централізовано зберігати продукцію та доставляти її до торговельних точок. Після атак підприємствам доводиться шукати менші приміщення, збільшувати кількість маршрутів та створювати додаткові запаси.

Український бізнес уже перебудовує логістичні ланцюги після серії ударів: частину товарів доводиться доставляти довшими маршрутами, а пошкоджені розподільчі центри – замінювати іншими майданчиками. Додаткові витрати виникають також через оренду складських приміщень, транспортування та страхування ризиків.

Раніше РФ пошкодила логістичні центри всіх провідних мереж супермаркетів України, а за оцінкою міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, пошкодження складської інфраструктури може збільшити вартість продуктів приблизно на 2,5%. Представники бізнесу допускали в окремих випадках значно більше подорожчання.

Покупці вже бачать наслідки

Проблеми з постачанням окремих товарів українці вже помічають у магазинах: у вересні виникли перебої з асортиментом у супермаркетах різних міст, на окремих полицях бракувало круп, цукру, олії, м'яса, риби та інших позицій. Фоторепортаж про ситуацію в магазинах Києва, Львова, Хмельницького, Миколаєва та Вінниці показав порожні полиці, хоча торговельні мережі наголошували, що йдеться насамперед про тимчасові перебої з окремими товарами, а не про загальний дефіцит продовольства.

Схожу оцінку давали й представники ритейлу: пошкодження складів змушує компанії перебудовувати систему постачання, а дорожча логістика у перспективі може вплинути на кінцеву вартість продукції.

Російські атаки зачіпають не лише магазини – ударів зазнають виробничі підприємства, залізниця, порти та автозаправні станції. Через пошкодження різних ланок одного ланцюга компаніям стає складніше доставляти продукцію від виробника до покупця.

Економічні втрати виходять за межі ритейлу

Financial Times зазначає, що російська кампанія має наслідки для цілих секторів української економіки. На початку вересня балістичні ракети пошкодили три найбільші металургійні підприємства, які залишалися в роботі – на них припадало близько 90% виробництва сталі в Україні.

Російські безпілотники також атакували залізничну інфраструктуру на заході країни: за даними FT, під час однієї з атак протягом 24 годин Росія застосувала близько 800 дронів.

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький повідомив виданню, що через російські удари держава може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень. Уряд також оцінює втрати від блокади Чорного моря приблизно у 1,5% ВВП.

Для споживачів наслідки такої ситуації можуть проявлятися поступово: спочатку йдеться про перебої з окремими товарами, далі – про збільшення витрат на їхнє зберігання та доставку. Частину цього додаткового навантаження бізнес може закласти у кінцеву ціну продукції.