CNN, Politico та MS NOW позиваються на Трампа: "Фейкові новини" чи загроза свободі преси?

Конфлікт розпочався 18 вересня, коли президент Трамп оголосив про обмеження для трьох медіа через, на його думку, розповсюдження "фейкових новин". Це рішення негайно призвело до деактивації перепусток журналістів, а співробітники Секретної служби відмовили їм у доступі на територію Білого дому вже 19 вересня. Серед тих, хто не зміг потрапити до комплексу, були Бетсі Кляйн з CNN, Акайла Гарднер з MS NOW та Шаєнн Гаслетт з Politico.

Для медіа це означало не лише фізичну заборону на вхід, а й втрату можливості використовувати телевізійне обладнання та встановлювати камери. Зокрема, 21 вересня CNN також було усунено від участі в журналістському пулі Білого дому, і телеканал не зміг супроводжувати президента під час його поїздки до Нью-Йорка.

У відповідь на ці дії, 21 вересня, три редакції офіційно повідомили адміністрацію Трампа про намір подати судовий позов. Вони звернулися до Федерального окружного суду округу Колумбія, вимагаючи негайного відновлення доступу для своїх репортерів. Медіа стверджують, що обмеження є порушенням прав, гарантованих Першою поправкою до Конституції США, та було ухвалене без попередження та належної процедури.

У спільній заяві медіа наголосили, що Білий дім анулював акредитації журналістів без попередження та дотримання належної процедури, оскільки не погодився з їхніми матеріалами. Вони заявили, що якщо це залишити без реакції, то це загрожуватиме свободі преси та праву громадськості на незалежну журналістику, вільну від втручання уряду.

Позивачі також заявляють, що Білий дім порушив гарантії належної правової процедури, анулювавши журналістські перепустки без пояснень і можливості оскарження. Позов ґрунтується на концепції "дискримінації за ознакою поглядів", стверджуючи, що президент відкрито пов'язав заборону з невдоволенням змістом журналістських матеріалів, що, згідно з американською судовою практикою, є неприпустимим.

Очікується, що перші слухання у справі можуть відбутися вже цього тижня. Редакції заявили, що, незважаючи на заборону, вони продовжать висвітлювати діяльність адміністрації, наголошуючи, що їхня місія "висвітлювати діяльність уряду США триватиме незалежно від будь-яких спроб обмежити фізичний доступ".

Адміністрація Дональда Трампа вже мала судові суперечки щодо обмеження доступу окремих журналістів та медіа до Білого дому. У лютому 2025 року адміністрація обмежила доступ журналістів Associated Press (AP) до заходів у Білому домі, Овальному кабінеті та польотів Air Force One. Причиною стало рішення AP продовжувати використовувати назву "Мексиканська затока", тоді як Трамп вимагав називати затоку "Американською". AP подала позов, заявивши про порушення Першої поправки.

Також у березні 2026 року суд зобов'язав адміністрацію Трампа відновити мовлення "Голосу Америки". Ці прецеденти підкреслюють тривалість та гостроту конфліктів між адміністрацією та медіа, де кожна сторона захищає свої принципи та інтереси.

Медіа, які повідомили про позов на своїх сторінках, наголосили: "Ця заборона є прямим посяганням на Першу поправку до Конституції США та кричущим порушенням наших найфундаментальніших конституційних принципів".

У спільній заяві редакцій зазначається: "Без жодного попередження чи дотримання належної процедури Білий дім анулював акредитацію наших журналістів через невдоволення нашими матеріалами".

"Ця заборона завдає шкоди всім новинним організаціям, які тепер ризикують зазнати подібної долі, якщо публікуватимуть незалежні матеріали, що ґрунтуються на фактах, але які президент вважатиме недостатньо схвальними", — повідомляє CNN у проєкті клопотання про тимчасову судову заборону.

Результат цього судового розгляду стане важливим прецедентом для взаємин між владою та пресою в США, визначаючи межі свободи слова та права суспільства на доступ до інформації. Чи вдасться медіа відстояти свої права, чи адміністрація Трампа встановить нові правила гри – відповідь на це питання вже цього тижня вирішуватиметься у федеральному суді.