Економіка України під прицілом: Росія атакує склади та металургійні заводи

Наприкінці серпня та на початку вересня хвиля ракетних ударів та атак реактивними дронами прокотилася Україною, вражаючи торгові центри, склади та розподільчі хаби. Під прицілом опинилися великі рітейлери, видавництва, фармацевтичні групи та найбільший приватний поштовий оператор країни — «Нова пошта». Це спричинило значні перебої в роботі та змусило компанії шукати нові шляхи функціонування.

Марія Назаренко, генеральна директорка компанії «Будинок іграшок», пережила жахливі моменти, коли реактивний дрон влучив у склад поряд з їхнім рітейлером. Вона з надією спостерігала, як вогонь охоплює будівлю, годинами дивлячись на те, як полум’я поширюється, а пожежні не можуть під’їхати через безперервні атаки дронів на Київщині. Її мрія про новий розподільчий центр, який мав відкритися цього місяця, розвіялася в диму.

Згодом стало очевидно, що рятувати вже нічого. Пані Назаренко усвідомила: «Стало зрозуміло, що рятувати вже нічого». Тепер компанія змушена повністю переглянути свою логістичну модель, щоб обробляти онлайн-замовлення через 67 магазинів замість розподільчих центрів та розосередити запаси по менших складах. Загалом, з 5 мільйонів квадратних метрів сучасних складів у країні знищено 2,1 мільйона квадратних метрів, з них 900 тисяч квадратних метрів – лише за останні місяці.

На початку вересня балістичні ракети вивели з ладу три найбільші металургійні заводи України, розташовані у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Загинуло 17 робітників. Олександр Водовіз, керівник апарату генерального директора «Метінвесту», зазначив: «Станом на сьогодні в України більше немає сталеливарної промисловості». Російські війська цілеспрямовано били по доменних печах, демонструючи глибоке знання структури заводів.

«Метінвест» та «АрселорМіттал» повідомили, що їхні підприємства, на які припадало 90% виробництва сталі в країні, зараз простоюють. Обидві компанії наразі не можуть оцінити терміни ремонту, який може тривати від днів до років. Зупинка цих підприємств, де працює понад 15 тисяч людей, матиме величезний вплив на податкові надходження, оскільки металургійна галузь десятиліттями була рушієм економічного зростання України.

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що через російські атаки держава може втратити близько 1,5 мільярда доларів податкових надходжень, посилюючи дефіцит бюджету, який Київ оцінює в 27 мільярдів доларів цього року. Блокада Чорного моря коштує Україні приблизно 1,5% ВВП, і альтернативні маршрути дозволяють вивозити лише 40% звичних обсягів сільськогосподарської продукції.

Антон Жемердєєв, комерційний директор агрокомпанії «ТАС Агро», розповів, що через експортні затори пшеницю доводиться зсипати у величезні силосні рукави прямо на порожніх полях. Головна економістка київського інвестбанку Dragon Capital Олена Білан вважає, що цього року Україна навряд чи покаже економічне зростання, і компанії, які постраждали від ударів по складах, будуть змушені перекласти ці витрати на споживачів. За її словами, це свідчить про «війну на виснаження, а тепер ще й економічну війну на виснаження», де Росія намагається завдати якомога більшої шкоди економіці України, про що повідомляє Financial Times.

Президент Володимир Зеленський наголосив: «Росія хоче вбити українську економіку і через це зламати наш спротив».

Олександр Водовіз, керівник апарату генерального директора «Метінвесту», підкреслив точність ворожих ударів, заявивши: «Вони знали про завод усе, вони точно знали, куди бити».

Перед обличчям таких викликів, українська економіка стоїть перед екзистенційною загрозою, яка вимагає негайних та інноваційних рішень. Історія Марії Назаренко та сотень інших підприємців є свідченням незламності духу, але й нагадуванням про руйнівні наслідки, які може мати війна для повсякденного життя та майбутнього країни.