Польща готується до нової хвилі біженців: досвід 2022 року рятує від несподіванок

На тлі триваючих ударів Росії по критичній інфраструктурі України, у Польщі активно розробляються плани на випадок нового масового припливу українців, які можуть шукати притулку протягом зимового періоду. Цей сценарій, хоч і розглядається як гіпотетичний, змушує польську владу бути напоготові, використовуючи досвід попередніх років.

Бартош Гродецький, голова Бюро національної безпеки Польщі, у ефірі RMF FM наголосив на важливості підготовки. Він зазначив, що стан безпеки в самій Польщі залишається стабільним, проте ситуація за її східним кордоном погіршилася, що вимагає пильної уваги та координації дій.

Влада Польщі вже має значний досвід реагування на масштабний приплив українців, здобутий у 2022 році. Тоді були оперативно задіяні процедури прийому, розміщення та реєстрації людей, які виявилися ефективними. Цей досвід став основою для створення готових механізмів, які можна швидко активувати у разі потреби, уникнувши несподіванок.

Окрім підготовки до можливої хвилі біженців, Польща активно посилює захист свого східного кордону. Після інцидентів з російськими безпілотниками, влада почала встановлювати додаткові захисні споруди біля ключових пунктів пропуску та посилювати спостереження. Це частина ширшої стратегії забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

На початку вересня Польща приймала представників Литви та Латвії для обміну досвідом. Під час цих зустрічей обговорювалися можливості транскордонної евакуації, розміщення та реєстрації евакуйованих, а також координація маршрутів їхнього переміщення. Це свідчить про регіональний підхід до вирішення потенційних криз.

Хоча кількість українців, які зараз перебувають у Польщі, менша, ніж на піку міграції, близько 953 тисяч українців залишаються в країні. Деякі з них переїжджають до інших європейських держав, таких як Чехія, що свідчить про динамічність міграційних процесів. Польща продовжує розглядати ці заходи як елемент комплексної підготовки до можливих наслідків війни в Україні.

Стратегічним інтересом Польщі залишається збереження незалежності України. У Варшаві розуміють, що Україна значною мірою потребує підтримки Польщі, аби протистояти агресору. Співпраця між країнами характеризується як прагматична, а не романтична, з огляду на зростаючі потреби України в умовах посилення російських атак, зокрема на інфраструктуру та в повітряному просторі.

Зменшення кількості українців з тимчасовим захистом у Польщі спостерігається з червня 2026 року. Так, у червні їхня кількість зменшилася приблизно на 6,3 тисячі, а в липні – на 8,11 тисячі. Водночас близько 51% опитаних українців у Польщі планують повернутися до України після завершення війни. З іншого боку, приблизно 30% українців, які мають захист у Польщі, за останній рік стикалися з дискримінацією через національну чи етнічну належність.

Голова Бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький в Європейській правді зазначив: "Ми перебуваємо в єдиному просторі безпеки, і можливі евакуаційні заходи та плани щодо них, звісно, мають враховувати й сусідні держави."

Коментуючи співпрацю Варшави та Києва, Гродецький заявив: "Ми розмовляємо прагматично, а не романтично".

Польща, спираючись на отриманий досвід, активно готується до всіх можливих сценаріїв, пов'язаних з війною в Україні, зокрема до нової хвилі біженців, демонструючи готовність до співпраці та підтримки. Це підкреслює її роль як важливого партнера України та регіонального лідера в питаннях безпеки.