З 21 вересня припинило дію спрощене повернення із СЗЧ для військових, хто самовільно залишив частину до 12 червня 2026 року. У Міноборони пояснили, що робити тепер.
«Після 20 вересня добровільне повернення із СЗЧ здійснюється на загальних умовах – через Військову службу правопорядку, батальйони резерву тощо. Це означає довший процес повернення, триваліше очікування на відновлення грошового забезпечення, а також відсутність можливості самостійно вибрати, в якій частині продовжити службу», — зазначили в Міноборони.
Тепер, якщо військовий хоче повернутися із СЗЧ, то має звернутися до органів Військової служби правопорядку:
- Центрального управління ВСП у місті Києві і Київській області або територіальних управлінь;
- зональних відділів ВСП.
У підрозділі ВСП військовому, який хоче повернутися на службу, мають надати дані про батальйони резерву, де можна продовжити службу. Крім того, у підрозділах ВСП військові можуть отримати приписку до одного з таких батальйонів.
«Військовослужбовець також може самостійно прибути до батальйону резерву. Перелік таких батальйонів можна дізнатися у підрозділі ВСП», — зазначили в Міноборони.
Коли ж військовий прибуде до резервного батальйону, його командир протягом трьох днів має своїм наказом включити новоприбулого до списку особового складу. У той самий термін командир має визначити завдання такого військового.
Також командир за допомогою правоохоронних органів має з’ясувати, чи внесені дані про СЗЧ військового до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ще одним завданням командира є повідомити частину, з яку військовий залишив самостійно, про його прибуття до резервного батальйону. Якщо військовослужбовець має письмову згоду командира бойової військової частини пріоритетного комплектування, у цьому повідомленні потрібно вказати відповідну військову частину.
«Згідно з порядком переміщення військовослужбовців ЗСУ, командири батальйонів резерву приймають і враховують рекомендаційні листи від бойових бригад, які потребують поповнення особовим складом. Однак рекомендаційні листи від військових частин забезпечення не беруться до уваги. Командири батальйонів резерву направляють таких військовослужбовців до військових частин саме пріоритетного комплектування», — пояснили в Міноборони.
Там повідомили, що військові в СЗЧ можуть уникнути кримінальної відповідальності, якщо під час дії воєнного стану вперше самовільно покинули частину. Про це вказано у ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України.
Для цього військовий повинен написати рапорт та отримати письмову згоду командира військової частини чи батальйону резерву на продовження служби. Крім того, потрібно звернутися із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до військової служби.
«Матеріали для звільнення такого військовослужбовця від кримінальної відповідальності направляються до суду, який ухвалює відповідне рішення», — зазначили в Міноборони.
За роки війни самовільне залишення військових частин і дезертирство стали однією з найгостріших проблем для армії. За відкритими даними прокуратури, лише за рік зафіксовано десятки тисяч випадків СЗЧ. Але чому кримінальні статті та суворі строки ув’язнення не зупиняють тих, хто залишає службу? Директор Інституту міста Олександр Сергієнко у статті«СЗЧ, дезертирство та ухилянтство під час війни: карати чи прощати?» аналізує статистику, причини та механізми цього явища — від проблем мобілізації до парадоксів військової бюрократії. Чи допоможуть суворіші покарання? Чи проблема глибша — в системі управління армією?
