Інвалідність тепер встановлюють за новими правилами: що змінилося після МСЕК

Від 2025 року в Україніліквідували МСЕК і змінили правила встановлення інвалідності. Тепер головне для експертів — не просто наявність діагнозу, а те, наскільки хвороба заважає людині самостійно жити, працювати та доглядати за собою.

Про це у коментарі УНІАН повідомила експертка у сфері охорони здоров’я Наталя Лісневська.

Як тепер встановлюють групу інвалідності замість МСЕК

За її даними, у 2026 році статус особи з інвалідністю мають близько 3,4 мільйона українців. Нова система, що діє від 1 січня 2025 року, змістила фокус із медичного діагнозу на реальні потреби пацієнта. Діагноз залишається важливим для розуміння перебігу хвороби, але не є єдиною підставою для надання статусу.

За словами експертки, лікарі аналізують здатність людини до самообслуговування, самостійного пересування, орієнтації, спілкування, навчання, роботи, контролю поведінки та потребу в сторонньому догляді. Залежно від цих факторів визначається група:

• Перша група призначається за тяжких та стійких порушень, коли людина часто потребує постійної сторонньої допомоги (серйозні проблеми з рухом, зором, психікою тощо).

• Друга група передбачає значні обмеження, проте людина зберігає здатність доглядати за собою і може працювати за умови адаптації робочого місця чи використання допоміжних засобів.

• Третя група встановлюється за помірних обмежень, коли людина залишається максимально самостійною, але потребує меншого фізичного навантаження чи спеціальних умов праці.

«У них мають бути дані про перебіг захворювання, результати обстежень і лікування, стійкість порушень. Особливо важливо описати, що саме людина не може робити взагалі або лише лише з істотними обмеженнями, щоб експертна команда змогла оцінити реальний вплив стану здоров’я», — наголошує Лісневська.

Хто може отримати довічну інвалідність

Зазвичай інвалідність встановлюється на визначений термін — від 1 до 5 років. Після чого пацієнт проходить повторне оцінювання. Проте у низці випадків статус можуть призначити пожиттєво.

«У законодавстві передбачена можливість встановити інвалідність „без визначення дати наступного оцінювання“. Постанова №1338 містить перелік захворювань й порушень. Але недостатньо мати «тяжкий діагноз». Враховують, які саме порушення є у людини, наскільки вони стійкі, чи можуть функції організму відновитися, який прогноз і чи відповідає стан людини встановленим критеріям», — зазначає експертка.

Що таке втрата працездатності та чим вона відрізняється від інвалідності

Працездатність буває загальною та професійною. Втрата професійної працездатності означає, що через хворобу чи травму людина не може працювати за своєю спеціальністю, але здатна виконувати іншу роботу. За наказом МОЗ №420, ступінь такої втрати визначають індивідуально — від 5% до 100%.

Як пояснює експертка, часткова втрата працездатності означає, що людина може працювати, але з певними обмеженнями. При цьому конкретний відсоток встановлюють не лише за діагнозом: фахівці оцінюють, наскільки тривалими є порушення здоров’я і як саме вони заважають людині виконувати свої професійні обов’язки.

Фахівчиня додає, що важкий діагноз ще не означає повної втрати працездатності. Немає єдиного правила, за яким певна хвороба автоматично дає конкретний відсоток втрати, адже в різних людей однакове захворювання може мати абсолютно різні наслідки.

«Втрата працездатності не завжди призводить до встановлення інвалідності. Людина може мати обмеження щодо виконання конкретної професійної роботи, але при цьому зберігати здатність до самообслуговування, пересування, спілкування тощо. Втім, коли порушення функцій організму обмежують й інші сфери життя — тоді можуть бути підстави для встановлення інвалідності. Знову ж — якщо виконуються передбачені законодавством критерії», — зауважила Наталя Лісневська.

Чи дає втрата працездатності право на відстрочку від мобілізації

У питаннях військового обліку необхідно розрізняти наявність інвалідності, ступінь втрати працездатності та висновок військово-лікарської комісії (ВЛК). Згідно з чинним законодавством, офіційно встановлена інвалідність надає право на відстрочку від мобілізації. Водночас втрата професійної працездатності такого права не гарантує.

«Водночас сам по собі встановлений відсоток втрати професійної працездатності не означає автоматичного набуття права на відстрочку. Якщо інвалідність не встановлена, питання придатності до військової служби вирішується з урахуванням висновку ВЛК та вимог військово-лікарського законодавства», — резюмувала Лісневська.

Придатність до військової служби визначається за окремими медичними критеріями, які не залежать від спроможності людини виконувати свої цивільні професійні обов’язки.

Також ми писали, що навіть чинний висновок ВЛК не означає, що військовослужбовець має ігнорувати нове захворювання, травму чи різке погіршення самопочуття. 2026 року за наявності медичних підстав можна ініціювати лікування та новий медичний огляд.