Чи завершиться війна у 2027 році: коли відкриється наступне вікно для мирних переговорів
Чи завершиться війна у 2027 році: коли відкриється наступне вікно для мирних переговорів

Чи завершиться війна у 2027 році: коли відкриється наступне вікно для мирних переговорів

Багато хто пише про те, що наступне вікно можливостей для мирних переговорів відкриється навесні 2027 року. Експерт з міжнародних відносин Максим Ялі з цим не згоден — на його думку, Путін буде тягнути час і далі, очікуючи результатів виборів у країнах Європи, де до влади приходять сили, прихильні до нього.

ЧИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА У 2027 РОЦІ?

Зараз багато хто пише (зокрема західні розвідки) про те, що наступне "вікно можливостей" для мирного врегулювання настане навесні наступного року. Тобто через пів року.

Ці прогнози ґрунтуються на припущенні, що раніше зупинити війну не вдасться з кількох причин:

  1. Небажання Путіна йти на компроміси та пом’якшити умови, висунуті Україною для завершення війни.
  2. Неготовність Зеленського з об'єктивних ("дарувати" Путіну території авансом) та суб'єктивних (наслідки капітуляції на умовах Путіна для його політичних перспектив та "спадщини") причин приймати умови Кремля.

Насправді причин набагато більше, але й цих двох достатньо. Навіть однієї з них.

Навесні, як очікують деякі аналітики та навіть цілі розвідувальні служби держав, можуть скластися необхідні умови для успішних переговорів. Які ж вони?

Путін вкотре переконається, що "холодомор" і "блекаут" не зламають волю українців до опору і не призведуть до масових протестів у країні, на що він щороку розраховує. Водночас труднощі в російській економіці поглибляться.

Не вважаю, що ці припущення є правильними та обґрунтованими. Тобто вони не стануть причиною припинення війни. Ціна на російську нафту сягнула 120 доларів за барель. Це в 3,5 рази вище, ніж наприкінці минулого року після введення Трампом санкцій проти російської нафтової галузі. Тобто гроші "рікою" течуть до бюджету, покриваючи дефіцит першої половини цього року. І поки Іран блокує нафту в Перській затоці, а хусити завдають ударів по нафтових об’єктах у Саудівській Аравії, ціни продовжуватимуть зростати.

Нагадаю, що це ціни на так звані "ф'ючерси", тобто контракти, які будуть виконуватися через один або кілька місяців. Тобто існує "часовий лаг", який формує "запас міцності", з огляду на який будуються плани щодо майбутнього економіки.

Ще один аргумент частини експертів — ймовірність прориву фронту та захоплення території всього Донбасу. Ну, про це ми чуємо вже давно. Але, згідно з більшістю прогнозів, сили оборони України не дають змоги російським військам захопити Краматорськ і Слов’янськ. Ось так виглядає ситуація на цей час.

Отже, темпи просування російських військ мінімальні, а з настанням сезону дощів ці темпи ще більше сповільняться. До того ж Збройні сили України проводять регулярні контратаки, причому досить успішні, що також зриває плани ворога.

Важливо "Гарем Путіна" проти кризи Мерца: що показали вибори в Росії та Німеччині

Однак є один важливий чинник, який аналітики мало і/або не завжди беруть до уваги. А саме — вибори в низці європейських країн, які відіграють важливу роль у підтримці України.

Насамперед — у Франції, де Марін Ле Пен є безперечним фаворитом на майбутніх президентських виборах. Саме навесні. А її позиція всім відома і, безумовно, не на нашу користь.

Результати регіональних виборів у Німеччині наразі (там, де вони вже відбулися) свідчать про жахливі тенденції для правлячої коаліції та стрімке зростання підтримки "Альтернативи для Німеччини". Її позиція щодо допомоги Україні та стосовно РФ також добре всім вже відома, і немає сенсу детально на цьому зупинятися.

Якщо ситуація на регіональних виборах в інших федеральних землях розвиватиметься так і надалі, то цілком імовірні дострокові вибори до Бундестагу наступного року та різка зміна позиції Німеччини щодо підтримки України.

Ці дві країни — "локомотиви" ЄС у сфері економіки та безпеки.

А ще відбудуться парламентські вибори в таких "великих" економіках країн ЄС та важливих партнерів України у військовій і політичній сферах, як Польща, Іспанія та Італія.

Про тенденції у Польщі щодо українців ми всі теж добре чули…

А для продовження антиросійських санкцій необхідний консенсус (тобто згода) усіх країн-учасниць ЄС. З кожним разом дотримуватися його стає дедалі складніше. Включно з нинішнім етапом.

Вибори у зазначених країнах відбуватимуться протягом року. Тож, на мою думку, "вікно можливостей" для переговорів може навіть не відкритися не лише наступної весни, а й восени. Адже Путін дотримуватиметься старої і перевіреної стратегії — перечекати.

Він уже перечекав Байдена, Трамп фактично призупинив пряму економічну та військову підтримку України й уже півтора року тисне на Зеленського, а не на Путіна, щоб саме Україна погодилася на умови Кремля, водночас не надаючи Україні жодних гарантій безпеки.

А це ще одне надзвичайно важливе питання для України, без вирішення якого всі домовленості будуть нічим іншим, як "Мінськом-3". Тобто неприйнятними для Зеленського, і він на це не піде. Немає сенсу пояснювати, чому.

Трампу байдуже, що буде після закінчення його президентського терміну. Йому потрібна "Нобелівська премія миру", а далі…

Путін це чудово знає, і це додає йому впевненості в правильності обраної стратегії. Кремль постійно повторює, що якщо Зеленський не погодиться з нинішніми умовами Кремля, то надалі вони ставатимуть дедалі гіршими.

Відповідно, я б не сподівався на компроміси з боку Путіна. Реальних передумов для того, щоб ситуація на полі бою істотно змінилася на користь України, я поки що теж не бачу. Ресурсів — як людських, так і матеріальних — у РФ більше. Україна вже постійно перебуває на межі, і її залежність від фінансової допомоги з боку Заходу постійно зростає.

А якщо на майбутніх виборах навіть у кількох із перелічених країн (а в деяких випадках навіть в одній — Франції) переможуть політичні сили, які налаштовані на відновлення відносин із РФ та відмову від санкцій, то це може призвести, м’яко кажучи, до суттєвих проблем із військовою та фінансовою допомогою в Україні.

Що станеться з українською економікою через рік, якщо все йтиме в тому ж дусі, — навіть писати про це не хочеться. Для цього є економісти. Залишається сподіватися на "чорних лебедів"… Але особисто у мене складається враження, що удача Зеленського вже закінчилася. Причому ще у 2022-му.

А от чи є у Зеленського бажання змінити корумповану політичну систему взагалі, з огляду на ті корупційні скандали, які ми вже бачили і ще побачимо, — вже якось навіть незручно ставити таке питання.

Робити прогнози на довший період немає жодного сенсу.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Менше грошей для України: що означає перемога "Альтернативи для Німеччини" в одній із земель ФРН
Джерело матеріала
loader