Будували дорогу, а знайшли село: у Чехії відкопали будинки віком 7000 років

Сліди давніх поселень під майбутньою трасою

Спочатку в листопаді 2025 року поблизу села Рокитніце науковці виявили лише один контур неолітичної будівлі. Проте до кінця польових робіт у липні 2026 року археологи дослідили ділянку між населеними пунктами Кокори та Пржеров і розкрили план близько 16 довгих будинків, пише Arkeonews.

Ці споруди звели приблизно 7000 років тому перші землеробські громади Центральної Європи, які належать до культури лінійно-стрічкової кераміки. Вона поширилася регіоном у шостому тисячолітті до нашої ери.

Дерев'яні конструкції не збереглися, проте в ґрунті залишилися чіткі сліди від стовпів і стін, що дозволило відтворити їхні розміри. Деякі з будинків досягали вражаючих 36 метрів у довжину, що свідчить про величезні затрати праці задовго до появи перших міст.

Побут перших хліборобів та скарби бронзової доби

Окрім величних жител, дослідники розкопали господарські ями для зберігання врожаю, печі для приготування їжі та обігріву, а також інші об'єкти щоденного побуту. Попри відсутність самих дерев'яних стін, знахідки дають унікальне уявлення про життя осілих аграріїв.

Кераміка та її фрагменти, виявлені під час археологічного дослідження / Фото Археологічний центр Оломоуц

Загалом команда під керівництвом археолога Марека Калабека з Археологічного центру Оломоуца обстежила майже 7 кілометрів маршруту майбутньої траси D55 у період із вересня 2025 до липня 2026 року для Дирекції доріг і автомагістралей Чехії.

Фахівці задокументували 1879 господарських об'єктів, 65 поховань та одне людське поховання всередині господарської ями. На найбагатшій ділянці Кокори-Подседкі вчені зафіксували 974 об'єкти різних епох.

Доісторичне поховання, виявлене під час розкопок / Фото Археологічний центр Оломоуц

Землі навколо траси приваблювали людей і в пізніші часи. Учені виявили могилу культури шнурової кераміки в Длухоніце з мідними прикрасами та кам'яним знаряддям, а також цвинтарі ранньої та пізньої бронзової доби. У них збереглися кістяні намистини, бронзові шпильки, браслети й керамічний посуд.

Наразі всі артефакти проходять консервацію, а в жовтні 2026 року їх презентують публіці на Дні археології.