Інтернет-блекаут в Україні: чи здатна Росія "вимкнути" зв'язок ударами по дата-центрах

Росія дедалі частіше атакує дата-центри та вузли зв'язку в Україні. Після нічного удару по Києву 24 вересня провайдер Etherlink повідомив про пошкодження основного вузла мережі, через що частина абонентів у центрі столиці залишилася без інтернету. Компанія заявила, що переноситиме ядро мережі на іншу локацію. Як писавФокус, атака зачепила також MiroHost та Cityhost: український дата-центр, де були розміщені потужності MiroHost, знищено, а Cityhost втратив частину обладнання й почав розгортати резервні копії на серверах за кордоном.

Це вже не перший такий епізод. Напередодні, 23 вересня, через пошкодження дата-центрів частина абонентів у Києві залишалася без інтернету, а провайдери "Павутина" та UTELS проводили аварійно-відновлювальні роботи. Представник точки обміну інтернет-трафіком Анатолій Фроленков попереджав, що Росія вже кілька тижнів системно атакує дата-центри та вузли зв'язку.

Фокус поговорив із народним депутатом, головою підкомітету Верховної Ради з питань безпеки у кіберпросторі та урядового зв'язку Олександром Федієнком та телеком-експертом Романом Хімічем, щоб з'ясувати, чи здатна РФ залишати без зв'язку цілі міста або регіони, наскільки український інтернет децентралізований і що станеться, якщо удари по дата-центрах поєднуватимуться з атаками на енергетику.

Чи можна одним ударом залишити область без інтернету

За словами Федієнка, головна особливість української телекомунікаційної системи — велика кількість незалежних операторів і провайдерів. Саме це робить мережу стійкішою до спроб одночасно "покласти" інтернет у всій країні.

"Ми маємо величезну купу інтернет-провайдерів. Тобто по факту ми вже децентралізовані з точки зору використання інтернету. Тут питання в іншому. Наприклад, всіх 3000 операторів одночасно покласти неможливо. Звісно, якісь оператори можуть вимикатися, якісь будуть залишатися", — пояснює Фокусу Федієнко.

За його словами, великий бізнес і державні структури давно працюють із кількома операторами одночасно, щоб втрата одного каналу не призводила до повної зупинки роботи.

"Бізнес він давно вже має 2-3 оператора зв'язку. Держава так само", — каже він.

Федієнко наголошує, що сценарій, за якого інтернет масово і надовго зникне по всій країні, він не вважає реалістичним.

"З точки зору критичності я не думаю, що прямо все може зупинитися", — зазначає депутат.

"Колапсу не буде": від чого насправді залежить інтернет

Телеком-експерт Роман Хіміч також вважає, що повністю зруйнувати українські мережі фізичними ударами практично неможливо.

"Повністю зруйнувати мережі навряд чи можливо. Суттєво погіршити якість та доступність послуг — так. Особливо якщо ворогові вдасться вивести з ладу електромережі", — говорить Хіміч Фокусу.

За словами експерта, колапсу не буде за будь-яких обставин. Хоча якість послуг, ще раз, може сильно деградувати. Доки буде електроживлення.

Тобто йдеться не про повне зникнення інтернету в країні, а про різке погіршення якості та доступності зв'язку. При цьому ключовою умовою для роботи мереж залишається стабільне електроживлення: сервери, комутатори, маршрутизатори, базові станції та інше обладнання потребують живлення, а резервні батареї й генератори мають обмежений час роботи.

Тому найбільш небезпечним може бути не одиничний удар по одному дата-центру, а комбінований сценарій, коли одночасно пошкоджуються телекомунікаційні вузли та енергетична інфраструктура.

Оператори вже почали розосереджувати обладнання

Після перших ударів по дата-центрах провайдери почали переглядати принципи розміщення обладнання і активніше розподіляти його між різними майданчиками.

"Після того, як відбулись перші обстріли постачальників, вже почали працювати над розподілом обладнання, яке було в цих дата-центрах, для того, щоб мінімізувати будь-які простої і так далі", — говорить Федієнко.

На його думку, атаки можуть мати для Росії і зворотний ефект: оператори дедалі менше будуть публічно розкривати інформацію про місця розташування своєї інфраструктури і переноситимуть обладнання на непублічні резервні майданчики.

"Оператор сам обирає, як йому захищати себе. І це все стають непублічні майданчики. Тобто, по факту, мені здається, що росіяни самі собі зробили погану історію, бо, атакувавши дата-центри, вони зараз підштовхнули операторів зв'язку, щоб ті поховали своє обладнання в невідомому напрямку, на невідомих майданчиках. І ніхто про це нікого не буде знати. Ні держава, ні хто інший", — каже нардеп.

Цю тенденцію вже видно на практиці. Після удару 24 вересня Etherlink повідомив, що через пошкодження основного вузла переноситиме ядро мережі на іншу локацію.

Чи може Росія системно "вибивати" інтернет

Федієнко не береться прогнозувати, чи спробує РФ зробити атаки на телекомунікаційну інфраструктуру окремою системною тактикою після багатомісячних ударів по енергетиці.

Водночас ефективність саме фізичних ударів по телекомунікаційній інфраструктурі депутат оцінює скептично.

"Це взагалі викидання грошей. Чому викидання грошей? Бо десь, коли ми кажемо про будинок, його, звісно, відновити буде важко, але це довго в часі. А коли ми кажемо про енергетичну, газову або телекомунікаційну інфраструктуру, це питання тільки грошей, питання часу", — пояснює Федієнко.

За його словами, після одного з ударів російські ресурси вже заявляли про зупинку роботи двох операторів у Києві, але до вечора їхню роботу вдалося відновити.

"Вчора росіяни там салютували, що вони таки зупинили роботу двох операторів в місті Києві. Але вже на 19 годину всі працювали. Я думаю, що вони витратили мільйони доларів на цю атаку", — каже він.

Оскільки повністю вивести з ладу український інтернет лише фізичними ударами складно, Росія може намагатися посилювати їхній ефект іншими способами.

Федієнко звертає увагу, що телекомунікаційну інфраструктуру можна атакувати не лише ракетами або дронами.

"Я думаю, що атаки на таку інфраструктуру можуть робитися і за допомогою кібернетичних атак", — зазначає він.

Дата-центр ще не означає критична інфраструктура

Окрема проблема — юридичний статус телекомунікаційних об'єктів.

Федієнко пояснює, що поняття "критично важливе підприємство" і "об'єкт критичної інфраструктури" — не одне й те саме.

"Критичну інфраструктуру треба, щоб визнав власник. Тобто володілець підприємства повинен визнати, що його інфраструктура є критичною. Тоді на неї розповсюджується державне регулювання, державні правила і так далі. А у нас оператори зв'язку, телекомунікацій, по-сучасному це оператори електронних комунікацій. Вони не є критичною інфраструктурою. Це критично важливе підприємство, але це різні речі", — говорить він.

Ця різниця має практичне значення: державні вимоги до захисту, резервування та регулювання залежать саме від офіційного статусу об'єкта.

Чи подорожчає інтернет

Окремо Фокус запитав Федієнка, чи можуть провайдери використати нинішню ситуацію для підвищення тарифів.

На його думку, питання подорожчання інтернету назріло давно і пов'язане не лише з останніми атаками.

"Я думаю, що вони повинні це зробити вже давно. Бо, відверто кажучи, в нашому суспільстві вважають, що інтернет має бути безкоштовним. Але у нас один із найякісніших фіксованих інтернетів у порівнянні з європейським співтовариством. І мені здається, що оператори будуть змушені підняти вартість послуг", — говорить нардеп.

Причини він називає суто економічними.

"Чому? Бо електроенергія зросла. Вони відновлюють свої мережі. Вони витрачають кошти на працівників. Розумієте? Це ж бізнес", — пояснює депутат.

На його думку, проблема полягає не лише у можливому зростанні цін, а й у демпінгу на ринку.

"А навпаки, є такі регулятори, які взагалі повинні зайнятися тими, хто демпінгує, знижує вартість, занижує вартість і таким чином бюджет недоотримує грошей. Зрозуміло? Це ж не просто про збільшення тарифів і більше надходження до бюджету", — говорить Федієнко.

Без інтернету не залишать, але зв'язок може просісти

Повністю "вимкнути" інтернет в Україні серією ударів по кількох дата-центрах експерти вважають малоймовірним. Українська мережа залишається децентралізованою, оператори мають резервні канали й уже активніше розосереджують обладнання між різними майданчиками.

Однак головний ризик — не загальнонаціональний колапс, а локальні й міжрегіональні перебої, падіння якості зв'язку та довші аварійні роботи. Особливо якщо удари по дата-центрах і вузлах зв'язку поєднуватимуться з масштабним ураженням електромереж.

І саме ця нова реальність може вдарити по користувачах не лише перебоями, а й ціною: додаткові витрати операторів на резервування, відновлення та перенесення обладнання, як попереджає Федієнко, зрештою можуть позначитися на тарифах.

Нагадаємо, 17 вересня російський удар по Київській області знову зачепив телекомунікаційну компанію "Київстар", яка обслуговує близько 22 млн абонентів. Тоді розповідали про наслідки атаки для мешканців столиці та області.

Також раніше армія РФ атакувала будівлю "Київстар". Компанія розповіла Фокусу про наслідки удару.