Зміни в школах: у МОН пояснили, коли уроки під час тривоги продовжуватимуть

Зміни в школах з вересня тривають — тепер переглянуть і сам формат поведінки під час повітряної тривоги. Міністерство освіти і науки відходить від правила, за яким після сигналу сирени навчання повністю припиняється, навіть якщо урок був дистанційним.

Про нову модель у інтерв'ю «Телеграфу» розповів міністр освіти і науки Андрій Бутенко. За його словами, попередня практика часто зводилась до того, що щойно оголошували тривогу — зупинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему: заздалегідь визначати, де учні та вчителі можуть безпечно перебувати і чи є змога продовжити там освітній процес.

Головна умова — безпечне місце, а не клас

У МОН наголошують: дітей не дозволять залишати в класах під час сирени. Якщо дитина або вчитель перебувають у небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди — перейти в укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.

У методичних рекомендаціях прямо вказано, що укриття можна використовувати не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей — його перетворюють на повноцінний освітній простір. Під час тривоги можна продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти чи організовувати самостійну роботу.

Алгоритм фактично змінився: раніше «сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються», тепер — «сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там».

Чотири сценарії для кожної школи

Єдиного жорсткого алгоритму для всіх закладів МОН не встановлює. Умови надто різні: в одній школі укриття просторе, з вентиляцією, водою та інтернетом, в іншій — розраховане лише на короткочасне перебування. Тому кожен заклад має заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей і працівників, наявність води, тепла, електрики та резервного живлення, а тоді прописати кілька сценаріїв навчання.

• Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.
• Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали часті або тривалі.
• Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад з ротацією класів.
• Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливе.

Окреме нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами»: педагог або учень не обов'язково мають бути саме в шкільному укритті, до дистанційного уроку можна долучитися з іншого безпечного місця біля дому чи роботи.

Що робити батькам

Особлива відповідальність лягає на родини. Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, дорослі мають розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.

Якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна опрацювати пізніше — зокрема через Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.

Коли школа переходить на новий формат

У рекомендаціях МОН зазначено окремий критерій: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендують перейти до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

Рішення не мають прийматися хаотично щоранку — заклад заздалегідь прописує, за яких умов змінює формат, хто ухвалює рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків. Позиція міністерства залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти мають бути у захищеному середовищі.

Паралельно держава продовжує вкладати гроші у фізичну безпеку закладів: у бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів, із них 5 млрд грн — на школи та ще 1 млрд грн — на садки. З 2023 по 2026 роки місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво й модернізацію захисних споруд.