Путін знову заговорив про «права» російськомовних у Балтії

Президент Росії Володимир Путін стверджує, що в Литві, Латвії та Естонії порушують права російськомовних, а Москва вже виробила певний підхід до цього. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на російські державні агентства.

Путін звернувся до цієї теми 25 вересня під час спілкування з журналістами на полях Форуму об'єднаних культур у Санкт-Петербурзі. Москва, за його словами, вже знає, як реагувати.

«Ми реагуємо у гуманітарній сфері, у сфері міжнародного права», – пояснив російський президент.

«Росія й надалі боротиметься за права співвітчизників, але тільки в міжнародно-правовому полі, наголосив Путін. «Інших інструментів ми ніколи не збиралися застосовувати», – додав він.

Окремо він розкритикував практику «негромадянства» в країнах Балтії й назвав її нісенітницею. «Негромадянами» у Латвії та Естонії називають частину мешканців, які не отримали громадянства цих держав.

Тема захисту російськомовних у риториці Кремля не нова. У 2024 році Путін заявляв, що в Україні «придушують усе, що пов'язане з російською мовою і культурою».

Що Путін сказав про війну з Європою

Глава Кремля запевнив, що Росія не готується до війни з Європою: підстав для нападу на європейські країни, за його словами, немає. Заяви представників Естонії про можливу загрозу він назвав «провокацією», а європейських лідерів звинуватив у «нагнітанні ситуації» через бажання й надалі підтримувати Україну.

Що передувало заяві

Останніми днями європейські політики й спецслужби публічно обговорюють російські провокації. Керівники спецслужб Чехії, Латвії та Швеції в інтерв'ю The Guardian зазначили, що диверсійна кампанія Росії в Європі, ймовірно, посилиться найближчими місяцями, але по-різному оцінили ризик прямого вторгнення до країн НАТО. Напередодні розвідка Данії попередила про можливий удар Росії по країні НАТО.

Президент Литви Гітанас Науседа на бізнес-форумі в Маямі назвав російські провокації, диверсії та вторгнення дронів «звичайною справою» на східному фланзі НАТО. «Росію слід зупинити в Україні, бо інакше її доведеться зупиняти деінде», – наголосив він. А 25 вересня МЗС Литви викликало представника посольства Росії, щоб висловити протест проти авіаударів по Україні.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв'ю Bloomberg розповів, що Альянс має напоготові варіанти відповіді на можливі дії Росії, зокрема гібридні, а частину з них не оприлюднюватиме. Держави-члени, за його словами, мають зберігати спокій і водночас нарощувати інвестиції в оборону.