Чи вистачить країні грошей, що буде взимку у містах та навіщо оподатковують посилки: головне з інтерв’ю Корецького

Прем’єр-міністр Сергій Корецькийдав ексклюзивне інтерв’ю ведучій ТСН.Тижня Алі Мазур, де розповів про причини дефіциту держбюджету, складну зиму, яка чекає на українців через російські атаки, скандальний закон про оподаткування посилок з-за кордону та інше.

ТСН.ua зібрав головне із великого інтерв’ю українського прем’єра.

«Діра» в бюджеті у $27 млрд

Корецький зауважив, що країна оцінює загальну вартість війни у 155 млрд доларів. Водночас 27 млрд доларів із цієї суми наразізалишаються без знайденого покриття.Він додав, що ця сума — не нові витрати, які з’явилися у вересні. Вона від початку була включена до загальної оцінки вартості війни.

«Так ось 27 мільярдів доларів входять в ці 155 мільярдів. Інше питання, що спільними зусиллями ми поки що не знайшли покриття цих видатків», — пояснив прем’єр.

Корецький також зазначив, що таку саму оцінку Україна заклала у фінансову стратегію для залучення 90 млрд євро кредиту від європейських партнерів за програмою Ukraine Support Loan на 2026–2027 роки. За словами прем’єра, витрати на війну значно перевищують видатки на функціонування держави.

«Всі інші видатки нашої держави, всі, всі, всі, всі, які можна тільки включити — 45. Тобто, розумієте, який розрив між життєзабезпеченням держави і скільки коштує війна. Тому 27 залишається питання відкритим», — сказав він.

Складна зима: кому варто виїхати на зиму з міст

Кррецький наголосив, що масовий виїзд українців із міст напередодні зими 2026–2027 років є крайнім заходом. Водночас родинам маломобільних людей та осіб з інвалідністю варто заздалегідь подбати про альтернативне житло на випадок тривалих блекаутів і перебоїв із теплопостачанням.

За його словами, держава має насамперед подбати про людей, які можуть найважче перенести можливі перебої з електро- та теплопостачанням.

«Виїжджати — це якась вже крайність. Але, наприклад, є люди маломобільні або з інвалідністю. Чому не подбати саме за цих людей, їхнім родичам або соціальним службам міста, столиці, зокрема. Я про це з мером (Києва — ред.) розмовляв. Їх є чітка дуже кількість. Ну можна ж це зробити раніше, між зимою? Буде результат», — сказав Корецький.

Як уряд готує країну до складної зими

Прем’єр наголосив, що підготовка до опалювального сезонує спільною відповідальністю держави та громадян.

Корецький підкреслив, що поки уряд працює над захистом критичної інфраструктури, мешканцям будинків, ОСББ та ЖЕКам варто заздалегідь подбати про внутрішні електромережі та використати доступні програми підтримки для підвищення енергонезалежності.

Корецький також попередив про ризик надмірного навантаження на внутрішньобудинкові мережі. У разі атак та перебоїв із теплопостачанням люди можуть масово перейти на електрообігрівачі, що створить додаткове навантаження на електромережі.

Прем’єр закликав українців не відкладати підготовку та активніше користуватися державними інструментами підтримки.

«Ми виділили кошти, є в державному бюджеті, є в банках, ми компенсуємо банкам ці відсотки. Ну, зробіть. Для нас є така традиція, що для нас завжди зима приходить неочікувано», — зазначив Корецький.

Чому закордонні відправлення обкладуть податками

Прем’єр Корецький пояснив необхідність законопроєкту про нові правила оподаткування посилок з-за кордону. За його словами, документ має захистити українських виробників та перекрити схеми ухилення від сплати податків.

Корецький зазначив, що попри непопулярність рішення та тривалі дискусії, народні депутати підтримали законопроєкт у першому читанні. Тепер уряд очікує на його розгляд у другому читанні найближчим часом.

За словами прем’єра, значну частину закордонних посилок використовували для обходу українського законодавства шляхом дроблення товарів на невеликі партії.

«Щодо посилки, я все-таки хочу окремо сказати: я вважаю, що це суперправильне рішення, тому що 80% цих посилок — це було дроблення на дрібні партії для того, щоб нечесні ділки уникали податкових навантажень. І це неприпустимо», — сказав Корецький.

Він додав, що безконтрольне ввезення товарів також створювало нерівні умови для українського бізнесу, зокрема підприємств легкої промисловості.

За словами прем’єра, українські виробники працюють в умовах війни, змушені використовувати дорогу електроенергію та дизель-генератори й сплачувати ПДВ. Водночас іноземні товари можуть потрапляти на український ринок без аналогічного податкового навантаження, отримуючи конкурентну перевагу.

Корецький запевнив, що нові правила мають допомогти перекрити податкові схеми та створити більш рівні умови для українських виробників.

Чи залишиться Україна без інтернету

Прем’єр-міністр зауважив, щоросійські війська змінили тактику та почали атакувати українські дата-центри, створюючи додаткові ризики для стабільності зв’язку та роботи інтернету.

Корецький підтвердив, що захист дата-центрів і мобільного зв’язку обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача. За його словами, загрози для цифрової та комунікаційної інфраструктури зберігатимуться до завершення війни.

«Загроза є по всій інфраструктурі. Була, є і буде до завершення війни», — наголосив Корецький.

Водночас прем’єр запевнив, що держава використовує гнучкі та комбіновані рішення, щоб забезпечити стабільну роботу мереж і не допустити масштабного порушення зв’язку внаслідок атак РФ.

Навіщо українцям хочуть підвищити ПДВ

Корецький пояснив, що підвищення ПДВ на 1% у проєкті державного бюджету України на 2027 рік, зокрема, пов’язане з необхідністю знайти кошти на програму страхування бізнесу від воєнних ризиків.

Він зазначив, що російські атаки на підприємства завдають шкоди не лише бізнесу, а й населенню та державному бюджету.

«Руйнування всіх, які відбуваються, і атаки — це атака на бізнес, атака на людей, атака на податки, на бюджет держави, на стійкість нашої держави», — сказав Корецький.

За словами прем’єра, одним із напрямів підтримки бізнесу залишаються пільгові кредити. Держава компенсує банкам різницю між пільговою та ринковою ставками, використовуючи для цього власні кошти та гранти міжнародних партнерів.

Окремо Корецький розповів про програму страхування воєнних ризиків. Вона має допомогти бізнесу швидше отримувати компенсацію за збитки, завдані ракетними та дроновими атаками. Йдеться про 1 млрд доларів або трохи більше.

«Дуже важлива ініціатива. Це була наша ініціатива для того, щоб бізнесу швидко компенсовувати втрати, які приносять ракети та дрони», — пояснив прем’єр.

Звідки уряд братиме кошти на зарплати військовим

За словами прем’єра, уряд уже знайшов 7 млрд доларів із 27 млрд необхідних для покриття дефіциту оборонного бюджету. Кошти вдалося вивільнити завдяки внутрішній оптимізації видатків, перерозподілу ресурсів та економії.

Він зауважив, що заощаджені кошти одразу спрямовують Силам оборони, щоб не допустити перебоїв у їхньому фінансуванні.

Прем’єр також запевнив, що до кінця року держава в повному обсязі забезпечить виплати військовослужбовцям, родинам загиблих та інші передбачені виплати.

«В першу чергу це так зване грошове забезпечення, це військові заробітні плати, виплати за загиблих інше, підтримка сімей. Тобто з цим проблем нема взагалі. Тобто ми це точно закриємо. Гарантую. Все буде стабільно в повній мірі. За це немає сенсу переживати», — запевнив прем’єр.

Щоб спрямувати більше коштів на оборону, уряд призупинив фінансування видатків, які не є першочерговими в умовах війни, зокрема, частини програм у сферах доріг, культури та стійкості.

Ми раніше показали, який вигляд має будівля Кабінету Міністрів України, де досі тривають ремонтні роботи після ракетної атаки, яка сталася понад рік тому.