Банки почали передавати дані українців до ЄС: чим це загрожує

З 2025 року українські банки передають податковим органам Німеччини дані про рахунки фізичних осіб, які проживають у цій країні. Черговий великий обмін фінансовою інформацією запланований на 30 вересня 2026 року, повідомляє Anwalt.de.

Для українців, які отримують у Німеччині базову соціальну допомогу та мають майно або кошти в Україні, це підвищує ймовірність виявлення активів, не зазначених під час оформлення виплат. Водночас Німеччина змінила підхід до соціальної підтримки. Дохід громадянина було замінено базовою допомогою, правила обліку активів стали суворішими, а також розроблено план боротьби з шахрайством під час отримання соціальних виплат.

Своєчасне декларування майна може мати значення під час перевірки та допомогти уникнути вимог щодо повернення коштів, кримінального переслідування або проблем із подальшим перебуванням у Німеччині. Під час оформлення допомоги необхідно вказувати всі активи в Німеччині та за кордоном. Це стосується коштів на українських рахунках у гривнях, доларах та євро, депозитів, цінних паперів, криптовалют, нерухомості, транспорту, часток у компаніях і дебіторської заборгованості.

Водночас перевірка може показати, що незадеклароване майно не вплинуло б на право отримувати допомогу або вплинуло б лише частково. Однак повідомити про такі активи має сам отримувач, а не Jobcenter після їх виявлення.

Якщо центр зайнятості встановить, що під час подання заяви було вказано недостовірні або неповні відомості, рішення про призначення допомоги може бути скасоване заднім числом відповідно до § 45 абз. 2 речення 3 № 2 SGB X. Отримані кошти підлягають поверненню згідно з § 50 SGB X.

Згідно із зазначеними нормами, скасування виплат може поширюватися на період до десяти років. Якщо вартість активів перевищує встановлений ліміт, право на допомогу може бути втрачено за відповідний період. Суму повернення можуть утримувати з допомоги, зокрема до 30% стандартної ставки відповідно до § 43 SGB II.

Крім того, Jobcenter перевіряє наявність підстав для адміністративної відповідальності за § 63 SGB II. Штраф за таке порушення може сягати 5000 євро.

В окремих випадках матеріали можуть передати для кримінального переслідування за шахрайство відповідно до § 263 Кримінального кодексу Німеччини (StGB). Умисне приховування активів може розглядатися як шахрайство, а у випадку значних сум можливе покарання у вигляді позбавлення волі.

Також перекази на карту можуть привести до в'язниці - українців попередили.