ЄС готує "дорожні карти" та доступ до ринку для України: що це означає?

Довгі роки країни, що прагнуть до ЄС, стикалися з бюрократичними труднощами та повільним процесом вступу. З 2013 року, коли Хорватія стала членом, жодна нова держава не приєдналася до блоку. Ця ситуація викликала побоювання, що деякі країни можуть втратити інтерес або ж зблизитися з іншими геополітичними гравцями, такими як Росія чи Китай.

На тлі цих викликів головний радник президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Александр Адам, очолив роботу над переглядом підходу ЄС. Його команда розробила план, який кардинально змінює правила гри, пропонуючи економічні переваги ще до повноцінного членства. Це рішення стало відповіддю на потребу зміцнити європейські ланцюги створення вартості та зменшити стратегічну залежність.

Проєкт пропозиції Єврокомісії, що потрапив у розпорядження Politico, розкриває суть нової стратегії. Він передбачає, що Україна, Молдова, Албанія та Чорногорія отримають "дорожні карти", покликані прискорити їхній процес вступу. Іншим країнам, таким як Північна Македонія, Косово, Боснія і Герцеговина, Сербія та Туреччина, доведеться довше чекати, але вони також можуть отримати економічні вигоди від тіснішого узгодження з ЄС.

Ця "поступова інтеграція" відкриє доступ до єдиного ринку ЄС, включаючи торгівлю та дослідницькі програми, в таких чутливих секторах, як напівпровідники, квантові технології, біотехнології, штучний інтелект та космос. Проте доступ буде надано лише за умови, що країни-кандидати погодяться виступати разом з ЄС проти ворожих держав та промислових конкурентів, а також не передаватимуть ключові технології.

Окрім економічних переваг, пропозиція Єврокомісії передбачає посилений моніторинг, стимули та правозастосування, що виходять за межі традиційного процесу вступу. Це необхідно, щоб гарантувати, що нові члени не відступлять від демократії та верховенства права. В документі зазначається, що інституції мають працювати на практиці, а реформи мають бути стійкими.

Наразі Єврокомісія готується представити свою оцінку того, як майбутнє розширення вплине на ключові політики ЄС та які зміни можуть знадобитися самому Союзу для прийняття нових держав-членів. Кінцевою метою залишається повноправне членство в ЄС, але до цього часу буде використаний стратегічний період для підготовки як Союзу до розширення, так і для поглиблення поступової інтеграції.

Раніше Євросоюз вже пропонував Україні пакет тимчасових пільг, спрямованих на поступове наближення до блоку, після того як європейські столиці відмовилися від планів швидкого надання повноправного членства. Це включало розширення доступу до європейського ринку та глибшу участь України в програмах і роботі інституцій Союзу. Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті прокоментував пропозицію, зазначивши, що країна підтримує поступову інтеграцію, але вона має бути шляхом до повноцінного членства в ЄС, а не його заміною.

В Євросоюзі зростає стурбованість щодо перспективи прийняття до блоку нових країн, які можуть відмовитися від своїх зобов'язань та змінити ключові політичні рішення. Як приклад наводиться Угорщина, яка за часів свого колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана використовувала право вето, щоб заблокувати санкції проти Росії та підтримку України. Звіт Александра Адама пропонує нові умови для тих, хто приєднується до блоку, щоб гарантувати, що вони не відступлять від демократії та верховенства права.

«Більш рання інтеграція відкриє можливості для підприємств Союзу, зміцнить європейські ланцюги створення вартості та зменшить стратегічну залежність. Комісія визначить, у яких сферах підтверджене узгодження нормативно-правових актів та спроможність їх виконання дозволяють глибшу участь у наукових дослідженнях, інноваціях та промисловому співробітництві, а також ширший доступ до ринку», – йдеться у проєкті пропозиції Європейської комісії, який є у розпорядженні Politico.

«Поступова інтеграція має бути відчутною для наших громадян та бізнесу. Ми хочемо мати ширший доступ до єдиного ринку ЄС, європейського фінансування та фінансових схем, а також спільних програм у таких сферах, як енергетика, цифровізація, дослідження, освіта та інфраструктура», – заявив прем'єр-міністр Косова Альбін Курті.

Цей переломний момент може стати шансом для України та інших країн-кандидатів прискорити свою євроінтеграцію, однак успіх залежатиме від їхньої готовності до масштабних реформ та чіткого дотримання зовнішньополітичних цілей ЄС. Саміт у Брюсселі 15 жовтня стане ключовою подією, де лідери ЄС обговорять ці пропозиції та майбутній курс розширення.