Чи готує Путін повторний наступ на Київ або що стоїть за цілодобовими обстрілами

Росія продовжує повітряний терор Києва. Противник нищить міську інфраструктуру, завдаючи ударів по бізнес-центрах, медичних та освітніх закладах, транспортних об’єктах і житловій забудові. Майже безперервні удари тривають понад місяць, і, судячи з усього, Путін не має наміру зупинятися.

Така активність та наполегливість РФ наводять на думку: для чого все це потрібно російському диктатору?

Головні цілі Кремля: чому Росія щодня б’є по Києву

Експерти називають три можливі причини звірячих обстрілів:

1. Змусити Київ до миру на умовах Москви, тобто припинити спротив.

2. Показати власну велич своєму «глибинному» народу на тлі невдач на фронті та залякати Європу: мовляв, погляньте, те саме буде і з вашими містами, якщо допомагатимете Україні.

3. Виснажити та обезлюднити столицю настільки, щоб повторно піти на захоплення Києва, адже від цих планів у Кремлі не відмовилися майже на п’ятому році війни — після того, як отримали по зубах за «Київ за три дні».

Тема можливого повторного наступу на Київ активно обговорювалася ще у травні та влітку. Про таку загрозу говорили військові, розвідка і навіть президент. Тоді ставилося завдання посилити північні кордони України, а експерти в один голос заявляли, що у Путіна недостатньо ресурсів, аби відкрити північний фронт і розпочати наступ на Київщину та Чернігівщину.

Чи є в Росії сили на повторний наступ на Київ: оцінка експерта

Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко вважає, що цілі, які переслідує Путін, завдаючи постійних повітряних ударів по Києву, слід розглядати у широкомасштабному спектрі.

«Ціль цих повітряних ударів по Києву, які дійсно частково нагадують облогу з повітря, має передусім військове значення для Путіна. І у Кремлі переконані, що вони досягають поставленої мети. Також удари по Києву — це суттєвий тиск на цивільне населення, аби воно впливало на наше військово-політичне керівництво, яке б ставало більш поступливим до підписання ультимативних документів від Кремля», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.

До цього він додає, що під час військових операцій повітряно-космічний удар розглядається саме як початковий етап для загальної стратегічної наступальної операції. Але разом з тим зауважує, що військовий аспект повітряних ударів може бути й непочатковим.

«Свою стратегічну наступальну операцію Росія почала від 2023 року, після нашого, на жаль, невдалого контрнаступу, і ця операція триває до цього часу. А повітряний компонент під час довготривалої наступальної операції змінюється відповідно до поставлених цілей: то вони роблять масштабні повітряні удари за великою кількістю засобів і в короткий час, то переходять до цілодобових атак невеликою кількістю реактивних БПЛА з використанням балістики. Тому, як на мене, виділяти, що повітряні атаки по Києву виконують задля майбутнього наступу суходолом, особливо зараз, недоцільно з однієї простої причини — у Путіна на даний момент, власне, як і у травні, не вистачає для такого наступу ні сил, ні ресурсів», — розповідає генерал-лейтенант.

До цього він додає, що відкриття північного фронту напряму залежить від того, як себе стратегічно поведуть росіяни з мобілізацією.

«Це ключове питання: якою буде мобілізація в Росії цього року і на початку наступного. Чи зможуть вони зібрати 600 тисяч новобранців? Питання відкрите. Тому я б не накручував себе, що обстріли столиці організовані з метою наступу по суходолу на Київ, на даний момент це недоцільно. Але, безумовно, такий варіант та сценарій розвитку подій нам треба враховувати та серйозно готуватися до цього. А поки варто зосередитися на засобах та заходах протистояння цим повітряним ударам по місту, ефективність яких росіяни постійно намагаються підвищити», — пояснює Ігор Романенко.

Чому для оборони Києва вигідніше, щоб у місті залишалося менше цивільних

Зараз росіяни тримають столицю у постійній напрузі, використовуючи реактивні дрони, які нам поки важко збивати. Вони нищать житлові будинки, склади, лікарні, освітні заклади, склади з продукцією, технікою, б’ють по АЗС, об’єктах транспортної інфраструктури та зв’язку.

Згодом, імовірно, битимуть по енергетичних об’єктах, щоб залишити місто без тепла, електрики та води. Все це змушуватиме людей у певних відсотках залишати місто на якийсь час, особливо в період сильних морозів.

Якщо темпи повітряних атак будуть такими ж, як зараз, то у лютому чи березні наступного року може виявитися, що Київ дійсно спорожніє, а росіянам вдасться зібрати сили для повторного наступу.

«Досвід початку війни у 2022 році свідчить про те, що воювати у місті, де менше цивільного населення, для сторони, яка захищається, значно краще. Бо якщо у місті велика кількість населення, то постає питання, як воювати, як вирішувати питання щодо цивільного населення, його забезпечення та евакуації. З військової точки зору, щоб взяти за раз Київ, потрібні дуже великі сили, яких у Путіна немає, а досвід відступу у бік Білорусі є», — пояснює експерт.

Демонстрація сили для Кремля та криваві реалії війни

Повітряні атаки на Київ російськими реактивними БПЛА також варто розглядати як демонстрацію сили з боку Путіна. Цим він намагається задовольнити свій народ кривавою картинкою з вулиць Києва, аби вони не помічали провалів на фронті. Також зруйновані у Києві будинки і склади — це своєрідне попередження від Путіна для Європи.

«Головна ціль повітряних ударів по Києву — не залякування Європи, навіть не дикий повітряний тероризм Путіна, хоча ці складові тут теж присутні, а виконання завдань стратегічної наступальної операції, які поставив диктатор своїм підлеглим. Зараз на фронті у нас є позитивні моменти, які пов’язані з операцією „Вівальді“, є успіхи на окремих напрямках, наприклад Олександрівському. Тобто наша оборона на окремих напрямках переходить до тактичних контратак і навіть до контрударів оперативного середнього рівня. Звісно, це не контрнаступ, бо це вже дія стратегічного наступального рівня», — підкреслює Ігор Романенко.

Тобто, б’ючи цілодобово по Києву з повітря, Путін намагається видати звичайний терор, як виконання поставлених цілей завдяки військовим діям. Він сподівається на зменшення стійкості наших громадян, особливо у столиці, через ракетно-дроновий вплив та масштабні руйнування.

Удар по Києву як сигнал Європі: чому «занепокоєння» більше не «гріють»

Експерт зазначає, що окрім військових завдань, такі удари є морально-психологічним впливом і методом залякування європейських еліт західних країн. Яскравим прикладом цього став удар безпілотника по будівлі президії НАН України у центрі Києва, коли під час страшної пожежі науковцям доводилося рятуватися через вікна:

«У світі дії Росії вже назвали елементом тероризму, але що стоїть за гаслами цих „занепокоєнь“? Від них ні холодно, ні жарко. Науковці — це важлива складова нашого оборонного потенціалу, вони зараз зорієнтовані на підтримку армії, розробку відповідного озброєння. Нам потрібна конкретна допомога від світу за різними напрямками, передусім з протиповітряної та протиракетної оборони. Важливо, щоб світова занепокоєна реакція перетворилася на конкретну допомогу від лідерів цих держав», — підсумовує Ігор Романенко.