Як відновити виробництво сталі в Україні

Поточний стан гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України можна без перебільшення назвати найважчою кризою за всі роки незалежності. Це класичний «ідеальний шторм». В одній точці зійшлися безперервні масовані удари ворога по виробничих потужностях — «Запоріжсталь», «Каметсталь», «АрселорМіттал Кривий Ріг», об’єкти «Інтерпайпу», глибока енергетична криза з дефіцитом і надвисокими тарифами, складна логістика та жорсткий демпінг з боку партнерів у ЄС. Про це повідомляє ThePage, пише GMK Center.

Виробничий обвал і колапс експорту

Нагадаємо наслідки останніх ударів і накопичених системних проблем у цифрах.

За підсумками восьми місяців скорочення становить 12,5%. У вересні можливі цифри між 100 і 150 тис. т, і є великий ризик, що у жовтні виплавка впаде до нуля.

Експортне піке. За 8 місяців експорт залізної руди скоротився на 27% y річному вимірі, довгого прокату — на 45,8% за 8 місяців, плоского — на 45% м./м.

У серпні експорт напівфабрикатів упав на 76% м./м., а експорт чавуну Україна припинила повністю.

Це колосальний удар по стабільності гривні, адже ГМК залишається другим джерелом валюти в країні, забезпечуючи понад 70 тис. прямих робочих місць і 250 тис. у суміжних галузях.

Також це проблема доходів держбюджету і локальних бюджетів:

• тільки за І півріччя 2026 року «Метінвест» сплатив 8,5 млрд грн податків;
• «АрселорМіттал» — 8,5 млрд грн за 2025 рік;
• «Інтерпайп» за I квартал 2026-го — 1,2 млрд грн.

Торік підприємства ГМК сплатили практично $1 млрд податків до бюджетів усіх рівнів.

Коли та за яких умов можливе відновлення

Головне питання, яке сьогодні цікавить міжнародну спільноту та професійне середовище: коли українські підприємства зможуть відновити виробництво сталі?

Це надзвичайно складне технічне й безпекове завдання. Ніхто у світі не навчався того, як відбудовувати металургійні гіганти після ракетних ударів. Потрібно провести технічний аудит, розібрати завали, замовити нове унікальне обладнання й інсталювати його. Все це вимагає колосальних коштів, яких у підприємств після чотирьох із половиною років війни просто немає. Останні роки металургія працювала «у мінус» чи з нульовою маржинальністю, виснаживши всі резерви.

Чи впорається Україна з цим сама? Ні, самотужки країна та бізнес не витягнуть. Внутрішній порядок денний теж потребує негайного втручання держави.

УЗ, енергетика й мита на брухт — три внутрішні кроки

На які кроки держава має піти негайно:

Прифронтова тяга: Забезпечити пріоритетний доступ до локомотивів «Укрзалізниці» в радіусі 150 км від лінії фронту для вивезення продукції.

Енергетичний паритет: Скасувати або пом’якшити норматив обов’язкового імпорту 80% електроенергії для промисловості, який робить наші заводи неконкурентоспроможною руїною на тлі європейських цін.

Захист внутрішнього ринку: Запровадити суворі мита на експорт брухту, щоби зберегти сировину для декарбонізації, обмежити імпорт із Туреччини, який витісняє нашу продукцію з власного ринку.

Відновлення залежить не від Києва, а від Брюсселя

Без міжнародних грошей і гарантій відновлення неможливе. Ніхто не дасть кредитів підприємствам під час війни на зовнішніх ринках капіталу. Ніхто не інвестуватиме у відновлення «в нікуди».

Щоб з’явилася мотивація відбудовувати заводи — навіть за умови гіпотетичного припинення вогню «просто завтра» — на мою думку, має бути дотримано щонайменше чотирьох ключових умов:

Створити Спеціальний фонд відновлення сталевої галузі — за аналогією з фондами, які міжнародні партнери вже створили для української енергетики. Міжнародні фінансові організації (МФО) та спільнота мають допомогти акумулювати гранти й пільгові кредити для технічного підйому індустрії.

Гарантувати безпечний морський коридор. Необхідно повернути повноцінну роботу глибоководних портів — як це вдалося зробити у 2023–2024 роках. Без портового експорту українська сталь і руда позбавлені доступу до глобального ринку, а залізничні логістичні витрати роблять продаж нерентабельним.

Скасувати європейські квоти і мита на український метал. Якщо Європейський Союз залишатиме обмежувальні квоти, а морський коридор опиниться під загрозою — у заводів не буде жодного економічного сенсу вкладати мільйони у відновлення.

Звільнити від фінансових платежів CBAM. Україна повинна звітувати про питомі викиди вуглецю, але на період війни та відбудови українська продукція має бути звільнена від фінансових зобов’язань за перетину кордону ЄС. Інакше вуглецевий податок CBAM остаточно вб’є її конкурентоспроможність на європейському ринку.

Якщо ці умови буде виконано, технічна відбудова й виведення потужностей «Інтерпайпу», «Запоріжсталі», «Каметсталі» чи «АрселорМіттал» до базових параметрів може теоретично охопити від 3 до 6 місяців, а повна повноцінна відбудова — від 1 до 2 років.

Кримінальні провадження, обшуки, арешти рахунків, техніки та землі стали для українського агробізнесу реальністю, до якої варто готуватися заздалегідь. Як перевіряти контрагентів, чи обов’язково відповідати на запити правоохоронців, що робити з арештованим зерном і як поводитися під час обшуку читайте в матерілі: Обшуки та арешти в агробізнесі