Литва висловила рішучий протест РФ: диверсія в Естонії та атаки на Україну викликали обурення

У середу, 30 вересня, у Міністерстві закордонних справ Литви відбулася зустріч, яка мала глибоке значення для міжнародних відносин. До дипломатичного відомства було викликано представника посольства Росії, щоб вручити йому дві ноти протесту. Цей акт став чітким сигналом про неприйнятність агресивних дій РФ.

Перша нота протесту стосувалася акту диверсії, який стався 15 серпня 2026 року в Таллінні. Тоді було умисно підпалено будівлю, що належала естонській оборонній компанії Milrem Robotics. Естонська влада підтвердила, що за цю диверсію відповідальні російські спецслужби, що викликало хвилю обурення серед союзників.

Литва, висловлюючи солідарність з Естонією, рішуче засудила ці дії. У МЗС наголосили, що Вільнюс разом із союзниками рішуче реагуватиме на атаки Росії та інші дії, що порушують міжнародне право, включаючи гібридні напади. Ці події розглядаються як пряма загроза безпеці всієї євроатлантичної спільноти.

Друга нота протесту була вручена через системні та тривалі атаки проти України. У ній зазначено, що 28 вересня Росія атакувала Київ та інші міста, завдавши удару по будівлі Національної академії наук України. Внаслідок атаки загинуло дві людини, десятки отримали поранення, а історична будівля XIX століття зазнала значних руйнувань.

Ці атаки продовжилися і в ніч на 29 вересня, коли було завдано ударів по адміністративних будівлях цивільного призначення, навчальному закладу та об'єктах інфраструктури. Захист цивільного населення та цивільних об'єктів є однією з основних вимог міжнародного гуманітарного права, і Литва вимагає притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні цих норм.

Литва вимагає від Росії негайно припинити агресію проти України та дотримуватися своїх зобов'язань згідно з міжнародним правом. Спроби Росії послабити рішучість союзників у підтримці України приречені на провал, підкреслили у литовському відомстві, адже вони лише зміцнюють єдність та рішучість протистояти агресору.

Підпал будівлі оборонного підприємства Milrem Robotics у Таллінні, який стався 15 серпня, був визнаний актом диверсії, замовленим російськими спецслужбами. Естонська поліція безпеки встановила цей факт, а трьох підозрюваних у скоєнні підпалу затримали 17 та 18 серпня у Латвії та взяли під варту. Цей інцидент викликав широку міжнародну реакцію.

Тим часом, у Києві, 28 вересня, російський дрон вдарили по будівлі Національної академії наук України, що стало черговим підтвердженням триваючих атак на цивільні об'єкти. За словами глави МЗС Андрія Сибіги, такі дії є неприпустимими та порушують міжнародне право.

У МЗС повідомили, що такі дії проти одного з союзників слід розглядати як загрозу безпеці всієї євроатлантичної спільноти, а спроби Росії послабити рішучість союзників у підтримці України приречені на провал.

Як повідомила пресслужба литовського МЗС, Вільнюс разом зі своїми союзниками рішуче реагуватиме на атаки Росії та інші дії, що порушують міжнародне право, зокрема гібридні напади.

Подібні події підкреслюють напруженість у регіоні та єдність європейських країн у відповідь на агресивні дії. Вони слугують нагадуванням про важливість дотримання міжнародного права та захисту суверенітету кожної нації.