Путін зробив цинічну заяву про війну проти України і долю Донбасу – що сказав

Путін заявив, що РФ має забезпечити безпеку на покоління вперед, назвав окуповані регіони "частиною Росії" та закликав Держдуму працювати на перемогу.

Про що йдеться у матеріалі:

• Путін назвав анексію українських територій "возз’єднанням"
• Він закликав Держдуму працювати на "перемогу"

Диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін заявивпро намір забезпечити країні-агресорці Росії "гарантії безпеки" на кілька поколінь і закликав Держдуму працювати на перемогу у війні проти України. Водночас він знову назвав окуповані українські території частиною РФ. Про це він заявив під час першого засідання Державної думи РФ IX скликання, передає пропагандистське агентство ТАСС.

Головною частиною виступу російського президента стала оцінка окупації Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Путін цинічно назвав їх "повноправними суб’єктами Російської Федерації" та заявив, що їхнє захоплення нібито стало результатом волевиявлення населення.

"Рівно чотири роки тому (так звані, - ред.) "Донецька" та "Луганська народні республіки", Запорізька та Херсонська області стали повноправними суб’єктами Російської Федерації, повернулися до складу великої Росії", - заявив Путін, який розв'язав найбільшу війну в Європі з моменту завершення Другої Світової.

Він також повторив кремлівську версію подій щодо псевдореферендумів на окупованих територіях, які Україна та міжнародна спільнота не визнають. За словами Путіна, мешканці цих регіонів нібито зробили "законний вибір" на користь РФ.

"Сьогодні ми боремося разом, а також разом відновлюємо, відроджуємо Донбас і Новоросію. У реалізації програми їхнього комплексного розвитку бере участь уся країна", - сказав воєнний злочинець

Окремо Путін пов’язав подальший розвиток країни з війною та посиленням військового потенціалу. Він закликав депутатів приділяти першочергову увагу обороноздатності РФ і підтримці учасників війни.

Водночас російський лідер прямо поставив перед новим складом Держдуми завдання, пов’язані з продовженням війни. Його виступ відбувся на тлі заяв Кремля про необхідність домогтися поставлених Москвою цілей.

"Ви, депутати вищого представницького органу влади Росії, покликані приділяти першочергову увагу питанням державного значення, підвищенню обороноздатності країни, зробити все для нашої перемоги, підтримати захисників Батьківщини, їхні сім’ї", - сказав Путін.

Частину виступу він присвятив і російській економіці. Путін заявив, що Москва нібито не потребує зовнішньої фінансової допомоги, а також закликав депутатів не допускати "популізму" під час роботи над бюджетом.

"Росія, як деякі, не будемо показувати пальцями, не може бігати по всьому світу й принизливо випрошувати подачки з простягнутою рукою. По-перше,тому що, як я вже сказав, це принизливо. По-друге, нам ніхто нічого не подасть, ми це добре знаємо. А по-третє, і це найголовніше, нам цього не потрібно. Російська фінансова система та економіка почуваються впевнено. Головне - не допускати жодних помилок", - сказав диктатор.

Чому Путін не піде на мир

Путін не погодиться на мир, а можливі переговори до середини 2027 року можуть залишатися формальними. Водночас навіть нетривале припинення бойових дій здатне створити для російської влади внутрішні ризики. Про це повідомив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко в інтерв'ю Главреду.

Коваленко вважає, що саме російський президент залишається головною фігурою, яка визначає подальший перебіг війни. На його думку, дипломатичний процес у найближчій перспективі не обов’язково означатиме реальну готовність Кремля завершити бойові дії.

"Ініціатором усіх подій є Путін. І він за жодних обставин не погодиться на мир. Навіть якщо почнуться мирні переговори, то до кінця першого півріччя 2027 року вони матимуть імітаційний характер", - заявив Коваленко.

Окремо оглядач звернув увагу на можливі наслідки паузи у війні для самої Росії. Він пов’язує це з ризиком загострення внутрішніх суперечностей після зниження інтенсивності бойових дій.

"Путін не бачить свого майбутнього в мирній Росії. І це велика проблема як для нас, так і для росіян. У разі миру або навіть перемир’я на три-чотири місяці в Росії одразу ж почнуться внутрішні дестабілізаційні процеси", - наголосив Коваленко.

На думку оглядача, ставлення Путіна до можливого завершення війни також пов’язане з його сприйняттям проявів слабкості та втрати контролю. Як приклади Коваленко навів реакцію російського президента на трагедію в Беслані, загибель екіпажу підводного човна "Курськ" та теракт у "Крокус Сіті Холі".

Водночас Коваленко не вважає, що подальший курс Кремля визначатиме протистояння між різними групами російської еліти. За його оцінкою, вирішальним фактором залишається особисте ставлення Путіна до війни.

"Для Путіна війна - це форма виживання. Тому жодні "яструби", "голуби", "таргани", "павуки" та весь цей "жабогадюкінг" нічого не вирішують - усе обертається навколо Путіна. Тому його позиція проста: воювати доти, доки він живий", - сказав Коваленко.

Війна Росії проти України - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, аналітики моніторингового проєкту "єРадар" зазначили, що російська окупаційна армія розпочала кампанію з атак на енергетичну інфраструктуру України. Аналітики зазначили, що метою є знищення енергосистеми України шляхом ударів по генерації та мережах передачі. У нічній хвилі атак цілями називали ТЕЦ, ТЕС, ГЕС та підстанції, а також було відзначено перекидання десантів дронів до кордону.

Водночас глава ЦРУ Джон Реткліфф наприкінці серпня таємно приїжджав до Москви з метою попередження російського керівництва. За даними ЗМІ, Вашингтон передав оцінку російській стороні, що Росія не зможе виграти війну за нинішніх умов. За повідомленням, американська розвідка підкреслювала ризики економічного краху для РФ як ключовий фактор.

Американські чиновники повідомили про плани проведення жовтневих тристоронніх переговорів за участі США, України та РФ. У публікації ЗМІ йдеться про погодження теми захисту критичних об'єктів і можливість домовленості про обмежене припинення вогню як першого кроку. Зазначено, що обговорення має торкнутися заборони ударів по електростанціях, нафтопереробним підприємствам та іншій енергетичній інфраструктурі і може відбутися в Абу-Дабі.