Комітет ВРУ обрав для голосування найгірший законопроєкт про умови відбору суддів

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики на засіданні 30 вересня відхилив урядовий законопроєкт змін до законодавства «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення конкурсних процедур на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члена Вищої ради правосуддя та рекомендував депутатам підтримати ініціативу від групи депутатів, які запропонували усунути вирішальний вплив міжнародних експертів. 

Як вказав голова ради правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, від ухвалення цього законопроєкту залежить виділення Україні 7 млрд гривень допомоги від Європейського Союзу в рамках Ukraine Facility, і виділять ці гроші лише за умови, якщо закон відповідатиме вимогам ЄС. 

«Урядовий законопроєкт (№16018-1) не був ідеальним, але отримав відгук Венеційки, врахувавши зауваження якої, документи можна було спокійно доопрацювати. Натомість депутати Зеленського в комітеті ВРУ урядовий законопроєкт відхилили, а підтримали депутатський (№16018), який прямо суперечить вимогам для отримання грошей ЄС. А значить Україна скоріше за все не отримає майже 7 млрд грн», - вказав він. 

Днями Венеційська комісія та Генеральний директорат із прав людини та верховенства права Ради Європи рекомендували Україні суттєво доопрацювати урядовий законопроєкт № 16018-1. Там підтримали подальшу участь міжнародних фахівців у конкурсах, але дійшли висновку, що запропоновані в законопроєкті зміни послаблюють їхню роль.

Раніше до конкурсної комісії, яка відбирала членів ВККС за участю міжнародних експертів, входили троє суддів або суддів у відставці та троє міжнародних експертів. Голос останніх мав вирішальне значення. Ця комісія завершила роботу ще 1 червня 2025 року.

Нову конкурсну комісію мали формувати українські органи — Рада суддів, Рада прокурорів, Рада адвокатів та Національна академія правових наук. Торік Вища рада правосуддя навіть оголосила початок відповідного конкурсу, а голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна зареєстрували законопроєкт № 13382, який передбачав продовження участі міжнародних експертів в конкурсі. Однак його досі навіть не розглянув комітет.  

Врешті у грудні 2025 року Євросоюз включив продовження участі міжнародних експертів у конкурсній комісії ВККС до десяти пріоритетних реформ для України. 

Ухвалення цього законопроєкту є важливим ще й тому, що у червні 2027 року закінчиться повноваження майже всього нинішнього складу ВККС, яка добирає кандидатів на посади суддів.

У своєму висновку до урядового законпроєкту, зареєстрованого на початку вересня цього року, Венеційська комісія наголосила, що участь міжнародних експертів має тривати не до наперед визначеної дати, а доти, доки Україна не створить умов, за яких національні інституції зможуть самостійно забезпечувати належний конкурс. Також там запропонували змінити деякі положення:

• не вимагати, щоб серед кандидатів, яких пропонують міжнародні партнери до конкурсної комісії, обов’язково був громадянин України;
• закріпити однакові правила голосування під час оцінювання кандидатів — комісія пропонує вимагати щонайменше чотири голоси, два з яких мають належати міжнародним експертам;
• прибрати можливість замінювати міжнародних експертів представниками українських органів;
• не обмежувати роботу конкурсної комісії двома роками — вона має діяти доти, доки не завершить формування нового складу ВККС. Водночас відбір нових членів слід починати щонайменше за шість місяців до завершення повноважень чинного складу, а нинішні члени мають продовжувати роботу до призначення наступників;
• дати конкурсній комісії  можливість проводити власний аналіз для перевірки кандидатів. 

Водночас, як вказує Антикорупційний центр МЕЖА, підтриманий комітетом депутатський  законопроєкт №16018 ще більше послаблює роль міжнародних експертів у доборі членів ВККС, ніж урядовий:

• голос міжнародних експертів втрачає вагу — якщо голоси розподіляються 3 на 3, кандидат припиняє участь у конкурсі. При цьому вирішальний голос міжнародники втратять ще на етапі доброчесності;
• Вища рада правосуддя отримує контроль над допуском кандидатів до конкурсу — для Конкурсної комісії не передбачили окремого незалежного секретаріату;
• другий склад Конкурсної комісії за участі міжнародних експертів отримує повноваження лише на два роки з дня призначення, а наступний склад формуватимуть уже за загальними правилами;
• за певних умов місця міжнародної квоти можуть передавати Раді прокурорів, Раді адвокатів та Національній академії правових наук України.

Як пише Шабунін, такий законопроєкт обрали для того, аби щоб наповнити один з головних судових органів своїми людьми. 

«Якість цих людей можна передбачити дивлячись на Мудру, Галущенка, Кравченка та інших міндічів», - додав він. 

2025 рік приніс Україні певні зрушення у сфері правосуддя: запрацювали дисциплінарні інспектори ВРП, відбулися конкурси до судів, розблоковано Конституційний суд. Проте за фасадом формального прогресу залишається ключова проблема — відсутність цілісної стратегії та відповідальності за її виконання. Чому судова реформа рухається хаотично, хто за це відповідає й чому без етики та гідності верховенство права залишається декларацією — у статті «Верховенство права: без стратегії, етики та гідності» проаналізувала керівниця напряму «Верховенство права» Лабораторії законодавчих ініціатив Карина Асланян.