Не поспішайте діставати гаманець: які витрати за квартиру не повинен оплачувати орендар

Орендар квартири, який справно платить за проживання та комунальні послуги, часом отримує від власника нові рахунки — за капітальний ремонт, утеплення будинку чи навіть податок на нерухомість. І не завжди ці вимоги законні. Адвокат Діна Дрижакова в коментарі УНІАН розклала, які платежі за замовчуванням лежать на власникові, а які реально зобов'язаний закривати жилець.

Юридично відповідальність за утримання житла покладена саме на власника. Він виступає офіційним споживачем послуг за договорами з комунальними підприємствами, тож перед постачальниками відповідає саме він, а не орендар.

Що платить орендар

У повсякденній практиці жилець зазвичай бере на себе витрати, обсяг яких залежить від показників лічильників: гарячу та холодну воду, електроенергію і газ. Крім того, орендар оплачує послуги, якими користується особисто під час проживання, — інтернет та вивезення побутових відходів.

Це логічно: саме жилець споживає ці ресурси, і їхній обсяг напряму залежить від його способу життя. Власник тут нічого не споживає, тож і платити за ці позиції не повинен.

Що має платити власник

Зовсім інша ситуація з внесками до ОСББ, утриманням будинку, капітальним ремонтом і податками на нерухомість. За замовчуванням це обов'язок власника, адже йдеться про плату за управління його власним майном. Щоправда, сторони можуть домовитись у договорі, що орендар відшкодовуватиме ці суми за квитанцією або у фіксованому розмірі.

Так само власник платить податок за так звану «розкіш» — тобто за ту частину площі, яка перевищує встановлені законом норми. Якщо орендодавець раптом вимагає покрити такі витрати, яких немає в договорі, орендар має повне право відмовитися.

Що робити, якщо власник вимагає зайвого

Перший крок — перевірити умови договору. Якщо нових платежів там немає, орендарю варто письмово надіслати власнику претензію з вимогою дотримуватися домовленостей. Це фіксує позицію жильця на випадок подальшого конфлікту.

Якщо власник тисне або самовільно відключає комунікації, орендар може зафіксувати це актами, фото чи відео і вимагати усунути перешкоди — зокрема через суд. Коли домовитись не вдається, жилець має право достроково розірвати договір і вимагати повернення застави та відшкодування збитків.

Як захиститися в договорі

Грамотно складений договір з зафіксованими показаннями лічильників на момент заселення — єдиний надійний інструмент захисту для обох сторін. У ньому варто прописати конкретну дату щомісячного надання підтверджень оплати, правило оплати за новими тарифами у разі їхнього підвищення, а також штрафи чи право власника використати гарантійний депозит для погашення заборгованості по комуналці.

Якщо ж орендар не платить комуналку, головний ризик лягає на власника — він відповідає перед постачальниками. Тому власнику радять фіксувати початкові показники лічильників, щомісяця перевіряти стан особових рахунків, а за появи боргу за один-два місяці надсилати жильцю офіційне нагадування. Систематична несплата комуналки є підставою для дострокового розірвання договору та виселення.