Небачена швидкість: як "Герань-5" прагне втекти від українських перехоплювачів?

Донедавна російські дрони "Герань-5" використовували просту конструкцію: невеликий китайський реактивний двигун Telefly був встановлений зверху фюзеляжу. Це дозволяло досягати швидкості до 400 кілометрів на годину, але подальше прискорення наштовхувалося на аеродинамічний бар'єр. Зовнішнє розміщення двигуна створювало значний опір, діючи як аеродинамічне гальмо, та зміщувало центр мас, змушуючи автопілот постійно компенсувати пікіруючий момент рулями, що також уповільнювало дрон.

Остання модернізація "Герані-5" передбачає перенесення реактивного двигуна всередину задньої частини корпусу. Ця зміна, за словами експертів, покликана зменшити аеродинамічний опір і вирівняти лінію тяги з поздовжньою віссю безпілотника, що має дозволити досягти швидкості понад 600-700 кілометрів на годину.

Однак таке рішення має і значні недоліки. Внутрішній простір, необхідний для двигуна, повітряних каналів та систем термозахисту (оскільки вихлоп реактивного двигуна нагрівається до 700°C), зменшує об'єм для пального. Це потенційно суттєво скорочує дальність польоту дрона. Крім того, складна система термозахисту та металевих екранів усередині композитного корпусу робить виробництво значно дорожчим та складнішим.

Головною причиною такого поспіху є поява українських дронів-перехоплювачів квадрокоптерного типу, здатних успішно знищувати цілі, що летять зі швидкістю 400-450 кілометрів на годину, навіть у задню півсферу. Російські конструктори намагаються вивести "Герань-5" у швидкісну нішу 700-800 кілометрів на годину, щоб ускладнити роботу цим перехоплювачам, яким для погоні за такими швидкими цілями знадобиться розвивати понад 900 кілометрів на годину.

Такі швидкісні дрони-перехоплювачі потребують іншої аеродинаміки, потужніших двигунів та надшвидкої оптики, здатної обробляти зображення та наводити перехоплювач на ціль із мінімальною затримкою. Це означає, що для протидії прискореним "Гераням" Україні доведеться використовувати дорожчі та складніші засоби ППО, включно з дефіцитними ракетами великих комплексів.

Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський. розповів, що "За спробу додати швидкості конструктори розплачуються дальністю".

Як Анатолій Храпчинський зазначив, "Мета ворога проста — вивести "Герань-5" із зони ураження дешевих дронів-перехоплювачів і знову змусити нас витрачати на неї дефіцитні ракети великих комплексів ППО. Проте, намагаючись обігнати перехоплювачі, росіяни заганяють себе у відому пастку: замість масового та копійчаного виробу вони отримують вередливу в серії, дорогу мінікрилату ракету з істотно обмеженим радіусом польоту".

Таким чином, прагнення Росії збільшити швидкість "Герані-5" є відповіддю на розвиток українських оборонних технологій, однак це вдосконалення приведе до значного зростання вартості та складності виробництва, перетворюючи масовий дрон на дорожчу та менш далекобійну зброю.