Суд у Львові: вирок у справі вбивства Фаріон оголошують після двох років

19 липня 2024 року Львів сколихнула трагічна звістка: Ірина Фаріон була застрелена біля власного будинку. Ця подія спричинила глибокий шок у суспільстві та стала початком тривалого судового процесу, що прикував увагу громадськості.

Обвинувачений у вбивстві — В'ячеслав Зінченко, мешканець Дніпра, якому на момент затримання було 18 років. Протягом судового розгляду, який тривав понад два роки, Зінченко категорично заперечував свою провину та відмовлявся давати показання, посилаючись на відсутність узгодженої позиції із захистом.

25 липня 2024 року, за кілька днів після вбивства, підозрюваного затримали в Дніпрі. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Цей крок став першим у низці юридичних рішень, що формували хід справи.

Протягом судового розгляду, який тривав понад два роки, Зінченко чотири рази відмовлявся давати показання під час судового слідства. Суд визнав такі дії зловживанням процесуальними правами. Донька загиблої та сторона захисту потерпілих вимагали перекваліфікації обвинувачення на умисне вбивство з мотивів національної нетерпимості, що передбачає можливість довічного ув'язнення.

У грудні фігуранту у справі про вбивство Фаріон змінили кваліфікацію злочину на умисне вбивство з мотивів національної нетерпимості та незаконне поводження зі зброєю. 22 серпня 2026 року було заслухано аудіозапис, де підозрюваний нібито визнав скоєння злочину через особисту неприязнь, хоча сам Зінченко це заперечив, заявляючи про тиск. Наприкінці судових дебатів, які завершилися 17 вересня 2026 року, прокурори просили призначити Зінченку довічне позбавлення волі.

1 жовтня 2026 року колегія суддів Шевченківського районного суду Львова під головуванням судді Петра Невойта почала проголошувати вирок. Судді перебували у нарадчій кімнаті два тижні, готуючи рішення. Засідання відбувалося в умовах підвищеної уваги: вулицю біля будівлі суду перекрили, а прихильники Ірини Фаріон зібралися під стінами, тримаючи плакати з написами «Зінченку – довічно».

Ірина Фаріон була відомою мовознавицею та громадською діячкою, її смерть викликала значний резонанс у суспільстві. Прихильники та рідні загиблої активно вимагали справедливого покарання, що відобразилося в численних акціях протесту та публічних зверненнях.

Ця справа є однією з тих, що привертають особливу увагу до роботи судової системи в Україні, особливо щодо резонансних злочинів. Захист обвинуваченого, незважаючи на зміну кваліфікації злочину, продовжує наполягати на його невинуватості, а донька Ірини Фаріон, Софія Особа, вимагає відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 мільйонів гривень.

«Море людей на похороні мами — це те море, яке вона так і не побачила», — розповіла донька Ірини Фаріон Софія Особа в інтерв'ю.

Прокурори під час судових дебатів просили визнати В’ячеслава Зінченка винним та призначити чотири роки позбавлення волі за незаконне поводження з вогнепальною зброєю і довічне позбавлення волі за умисне вбивство особи, пов'язане з виконанням нею громадського обов'язку, з мотивів національної нетерпимості. За сукупністю покарань сторона обвинувачення просила остаточно призначити йому довічне ув'язнення.

Оголошення вироку у справі В'ячеслава Зінченка має стати важливою віхою не лише для родини Ірини Фаріон, а й для всього українського суспільства. Це рішення може сформувати прецеденти для майбутніх справ, де мова йде про умисні вбивства, пов’язані з громадською діяльністю, та визначити міру справедливості у кримінальному судочинстві.