Трамп готує угоду з Путіним: як політв'язні стали товаром для зняття санкцій

У The Atlantic вийшов матеріал Саймона Шустера про план, за яким звільнення російських політв'язнів може стати підставою для послаблення американських санкцій. Автор "Рашкін Репорт" Юрій Рашкін трактує цей "гуманітарний трек" як окремий шлях до економічних домовленостей із Москвою без прив'язки до припинення війни.

Юрій Рашкін проаналізував, як подібну модель уже випробували у відносинах із Білоруссю, чим вона відрізняється від американської політики часів Холодної війни та яку ціну може мати її перенесення на Росію для України. Окремо він пояснив, чому політв'язні можуть перетворитися на постійний ресурс для торгу, якщо Кремль отримуватиме послаблення санкцій за їхнє звільнення.

Санкції пропонують міняти на звільнення політв'язнів

План, який Рашкін переказує з матеріалу Шустера, раніше публічно майже не обговорювався. Його автором він назвав Джона Коула, колишнього адвоката Дональда Трампа та спецпосланника щодо Білорусі.

Формула передбачає, що Росія звільняє політв'язнів, а Сполучені Штати у відповідь послаблюють санкції. Такий механізм дозволяє вести окремі переговори про економічні контакти навіть без домовленості про припинення вогню.

Коул показує обхідний шлях: перемир'я не потрібне. Потрібно кілька людей із колонії,
– пояснив Рашкін.

Українські переговорники, яких цитує Шустер, звертають увагу, що американська сторона поки не бачить, як повноцінно вести бізнес із Росією без хоча б часткового перемир'я. Гуманітарні домовленості можуть створити для цього інший механізм.

Рашкін також перелічив сфери, які можуть з'явитися на наступних етапах такого зближення: нафта, дизельне пальне та рідкоземельні метали. Коул, за його переказом, виходить із того, що торговельні зв'язки здатні сприяти нормалізації відносин.

Американці вірять у "магію бізнесу". Думають, що якщо укласти угоди, Росія більше не повернеться до мілітаризму,
– переказав позицію українських переговорників Рашкін.

Для України принциповою залишається різниця між звільненням людей і причинами, через які санкції взагалі були запроваджені. У запропонованій моделі економічні обмеження можуть послаблюватися ще тоді, коли сама війна триває.

Білорусь стала випробуванням цієї моделі

Коул понад рік працював за схожим принципом у відносинах із режимом Лукашенка: Мінськ звільняв ув'язнених, а Вашингтон ішов на послаблення.

За цей час із білоруських в'язниць вийшли близько 500 людей. Рашкін наголосив, що значення цих звільнень не можна применшувати, адже для сотень родин вони стали головною подією.

Близько п'ятисот людей вийшли з білоруських тюрем. Це правда. І я не буду робити вигляд, що це нічого не означає. Для кожної сім'ї це означає все,
– наголосив Рашкін.

Лукашенко водночас отримував поступки. Рашкін згадав послаблення санкцій, переговори щодо калію та прямі контакти з американським керівництвом.

Він також нагадав про телефонну розмову Трампа з Лукашенком дорогою на Аляску, під час якої американський президент назвав його "високоповажним президентом". За словами Рашкіна, після роботи на білоруському напрямку Білий дім висунув Коула на посаду спецпосланника президента у справах заручників із рангом посла.

Особливо показовою стала позиція Світлани Тихановської. Її чоловік Сергій Тихановський вийшов із білоруської в'язниці завдяки переговорам за участю Коула, однак вона сама застерегла від перетворення такого обміну на постійну систему.

Санкції – ресурс Заходу. І він закінчується. Ув'язнений – ресурс диктатора. І він нескінченний. Його можна створити в будь-якому відділенні поліції: за пост, за пікет, за коментар у соцмережі,
– пояснив Рашкін.

Переказуючи слова Тихановської, він зазначив, що після першої успішної домовленості режим завжди може затримати нових людей. Тоді вже інші сім'ї проходитимуть через те саме й чекатимуть наступного звільнення.

За часів Холодної війни тиск працював інакше

Рашкін порівняв нинішній підхід із тим, як США пов'язували права людини з торгівлею у відносинах із Радянським Союзом. Він нагадав про поправку Джексона-Веніка 1974 року, яка обмежувала торговельні можливості держав, що перешкоджали вільній еміграції своїх громадян.

Радянський Союз гостро потребував західного обладнання, зокрема для нафтової галузі. Тому доступ до американських технологій ставав важелем тиску: якщо Кремль хотів нормальних торговельних відносин, він мав поступатися у питанні виїзду людей.

Хочете нормальної торгівлі з нами? Випускайте людей. Не випускаєте – торгівлі не буде,
– так Рашкін описав тодішній принцип.

Цю систему він знає і з історії власної родини. Його дядько подав документи на виїзд із СРСР у 1979 році та близько десяти місяців чекав на рішення.

До цього він керував лабораторією в Москві, однак після прохання про еміграцію залишився працювати там уже прибиральником. Рашкін пояснив, що така зміна статусу мала стати показовим покаранням і для інших.

Він також згадав обмеження на постачання Радянському Союзу обладнання для нафтової галузі наприкінці 1970-х. За цією логікою доступ Кремля до необхідних технологій був частиною тиску, а не винагородою за окремі звільнення.

Сьогодні ув'язнені не умова для Кремля. Це товар Кремля. Путін продає, Америка купує і платить санкціями. Тими самими, які мали б зупинити війну,
– наголосив Рашкін.

За його словами, Рейган також порушував перед радянським керівництвом питання конкретних людей і привозив списки тих, кого вимагав звільнити. Однак сам факт звільнення не означав автоматичного скасування санкцій.

Удар по Борисполю показав іншу сторону "високої довіри"

Окремий епізод, який Рашкін переказав із матеріалу Шустера, стосується зустрічі Віткоффа та Кушнера з Путіним. Російський лідер говорив про "дуже високий рівень довіри" й стверджував, що на прохання американців наказав забезпечити кілька днів тиші для їхньої безпечної поїздки до Києва.

Наступного ранку російський дрон ударив по території аеропорту Бориспіль, куди мала прибути американська делегація. За переказом Рашкіна, український чиновник показав Шустеру відео атаки та воронку на злітній смузі.

Після цього маршрут делегації змінився: до України вона дісталася потягом із Польщі.

Коли Путін каже "високий рівень довіри", це означає: я буду брехати тобі в обличчя, а ти будеш дякувати,
– заявив Рашкін.

Під час тієї ж зустрічі американська сторона дякувала Путіну за звільнення американського вчителя. Рашкін поставив поруч два епізоди: гуманітарний жест Кремля та російський удар по аеропорту, яким мала скористатися делегація.

Ось вам вся схема в одній сцені: дрон по твоєму аеропорту, а ти кажеш дякую за одного ув'язненого,
– сказав автор "Рашкін Репорт".

Після цього Кушнер під час відеовиступу на конференції в Києві говорив про інвестиції, зарплати та майбутнє процвітання. Рашкін пов'язав цю риторику з вірою американської сторони в те, що економічні домовленості можуть стати елементом майбутньої безпеки.

Ідею просували через тему російських політв'язнів

За переказом матеріалу The Atlantic, одним із людей, які просували гуманітарну схему у Вашингтоні, був колишній головний редактор "Нової газети" Дмитро Муратов. Навесні він зустрівся з Коулом у Вашингтоні та приніс фотографії російських політв'язнів.

Після цієї розмови Коул зацікавився пропозицією та виніс її на рівень Трампа. Українська сторона тим часом наполягала, що санкції не потрібно послаблювати, поки триває війна.

Американський посланник взяв цю ідею не в українців. А українці в цей час казали: не знімайте санкції, поки йде війна,
– сказав Рашкін.

Саму потребу звільняти політичних в'язнів він не заперечував. Проблемним Рашкін назвав механізм, за якого репресії можуть приносити режиму економічну вигоду.

Держава, яка саджає людей, щоб потім отримати за них гроші, – не партнер по переговорах. Це захоплювач заручників,
– заявив автор "Рашкін Репорт".

Він нагадав і про принцип не платити викуп за заручників, адже після першої виплати з'являється стимул брати наступних. У випадку державних репресій такою "валютою" можуть ставати нові затримані.

Послаблення санкцій має ціну для України

Для України головним питанням стає те, чим саме Вашингтон готовий платити за гуманітарні поступки Москви. Послаблення санкцій повертає Росії економічні можливості в момент, коли війна продовжується.

Рашкін навів розрахунок, за яким скасування одного обмеження може принести Росії додаткові 100 мільйонів доларів. У його переказі це сума, яку можна перевести у великий обсяг ударних безпілотників.

Зняли одну санкцію – Росія заробила зайві 100 мільйонів доларів. Це тисячі ударних дронів. І вони прилітають в Україну,
– пояснив Рашкін.

Він наголосив, що сенс санкцій полягає саме в ресурсах, яких російська економіка та бюджет недоотримують. Ці гроші в іншому випадку можуть використовуватися для продовження війни.

Кожна санкція, яка сьогодні стоїть над Росією, – це врятовані життя українців,
– наголосив автор "Рашкін Репорт".

Рашкін також навів тезу про значну різницю між масштабами російської та української економік. Тому поряд з економічним тиском він окремо наголосив на необхідності підтримувати українські Сили оборони, назвавши військову силу тим фактором, ціну якого Путін реально враховує.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.

Юрій Рашкін пояснив новий план щодо санкцій проти Росії: дивіться відео