Трамп не отримає Нобелівську премію миру, але може вплинути на вибір лауреата — Reuters

Президент США Дональд Трамп не отримає Нобелівську премію миру цього року, оскільки веде війну з Іраном, але, на думку експертів, його вплив все одно відчуватиме комітет, який обирає лауреата, пише Reuters.

Торік вручення нагороди венесуельській опозиційній лідерці Марії Коріні Мачадо стало унікальним у 125-річній історії нагороди, адже відбувалося на тлі закликів Трампа присудити премію йому. Через кілька тижнів після отримання премії Мачадо зрештою подарувала свою Нобелівську медаль Трампу, прагнучи заручитися підтримкою президента США на користь демократичної Венесуели.

Цього року комітет із п’яти людей зважатиме на те, щоб обрати лауреата, який зможе витримати тиск з боку Трампа, вважає виконувач обов’язків директора Інституту досліджень миру в Осло Хаакон Г’єрлоу.

“Я думаю, що торішні події навколо Нобелівської премії миру, зокрема те, що Марія Коріна Мачадо згодом передала медаль Трампу, вплинуть на деякі з міркувань комісії”, — сказав Г’єрлоу.

“Одне з побоювань, яке може виникнути у Нобелівського комітету, — чи не призведе вручення премії комусь до тиску з боку Трампа... Гадаю, комітет оцінюватиме, чи не принесе ця нагорода більше шкоди, ніж користі”, — додав він.

Експерти зазначають, що це може означати присудження премії Папі Римському Леву XIV, Міжнародному кримінальному суду, Міжнародному суду ООН або спеціальній доповідачці ООН з питань окупованих палестинських територій Франчесці Альбанезе. Оголошення лауреата відбудеться 9 жовтня.

Папа Лев заявив, що й надалі висловлюватиметься проти війни, після того, як Трамп назвав його “слабким” за критику бойових дій США проти Ірану.

Енцикліка Папи про штучний інтелект, його заклики до діалогу, мирного врегулювання конфліктів, поваги до мігрантів та його гуманітарна діяльність можуть стати підставою для присудження премії.

“Папа є не просто релігійною постаттю. Він став провідним інтелектуальним лідером”, — вважає директор Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Карім Хаггаг.

Тим часом італійка Альбанезе зазнала критики з боку США та Ізраїлю за її оцінку дій ізраїльських сил під час війни проти ХАМАС у Газі та окупації Західного берега.

“Безпечний вибір”

Безумовно, події минулого року можуть мати протилежний вплив на Нобелівський комітет: зробити безпечний, найменш суперечливий вибір, який з меншою ймовірністю роздратує Трампа. Президент США звинувачував Норвегію, де ухвалюється рішення про присудження премії, у тому, що минулого разу йому не вручили нагороду.

Це могло б означати присудження премії суданській мережі центрів екстреного реагування, яка надає допомогу під час громадянської війни, або неурядовій організації Save the Children за допомогу дітям у зонах конфліктів.

Однак Нобелівський комітет також перебуває під пильною увагою з огляду на виклики, які Трамп кидає міжнародному порядку, зазначає історик Ейвінд Стенерсен.

“На них чиниться певний тиск, щоб вони зайняли жорстку позицію щодо Трампа. У цій серйозній міжнародній ситуації цьогорічна Нобелівська премія миру має бути присуджена за захист ліберальної демократії, міжнародного права та прав людини”, — сказав Стенерсен.

За словами джерел Reuters, це могло б означати присудження премії Міжнародному кримінальному суду в той час, коли Вашингтон готує масштабні санкції проти МКС. Вручення премії Міжнародному суду ООН підтримало б повагу до суверенітету національних держав та мирне вирішення конфліктів.

Трампа на Нобелівську премію миру номінували лідери Камбоджі, Ізраїлю та Пакистану.

Тиск президента США на Нобелівський комітет вразив багатьох, зокрема лауреатку Нобелівської премії миру журналістку Марію Рессу, яка заявила, що минулого року спостерігала за цим “із жахом”.

“Світом не повинні керувати забіяки. Є стандарти, за якими ми живемо. Сила не означає право”, — сказала вона.

На Нобелівську премію миру номінували також українського президента Володимира Зеленського, однак він має мало шансів на отримання нагороди, писало The Guardian.

Нагорода Зеленському ризикує стати схваленням однієї зі сторін війни, незалежно від права України на самооборону, заявляв дослідник Хаакон Г’єрлоу. За його словами, вручати премію чинному головнокомандувачу держави, що веде велику війну, незручно й через заповіт Альфреда Нобеля, який закликав підтримувати “братерство між народами”, скорочувати постійні армії та просувати мир.