Путін змінив план війни проти України: ставка тепер на масовані удари та зиму — FAZ

Російський президент Владімір Путін відмовився від планів на швидке виснаження української армії на фронті та дедалі більше робить ставку на удари по містах, енергетиці й критичній інфраструктурі. Мета такої стратегії — створити для України умови, за яких продовження війни стане дедалі складнішим.

Про це пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Росія змінила ставку: від фронту до «війни міст»

У 2024 році Путін заявляв, що російські війська просуватимуться по всій лінії фронту, поступово виснажуючи українську армію. Однак російський наступ не приніс очікуваного результату, а втрати залишаються високими.

Тепер Москва, за оцінкою аналітиків, дедалі більше покладається на так звану «війну міст» — масштабні атаки ракетами та безпілотниками по території України. Наприкінці вересня Путін заявив, що російські «заходи у відповідь» мають бути настільки руйнівними, щоб змусити Україну просити про мир.

«Війна міст» може бути для Росії дешевшою альтернативою спробам набрати сотні тисяч нових військових для наступальних операцій. Російський Telegram-канал Rybar, який видання називає однією з найбільших пропагандистських платформ РФ, також пов’язує масовані удари з розрахунком змусити Україну погодитися на завершення війни.

Окремою проблемою для України стають нові реактивні дрони. За словами Володимира Зеленського, у вересні Україна перехоплювала близько 55% російських реактивних «Шахедів», тоді як показник для звичайних ударних дронів перевищує 90%.

Це вже позначилося на масштабі атак. 30 вересня Росія завдала одного з найбільших за останній час ударів по українській енергетичній інфраструктурі: були пошкоджені об’єкти в кількох регіонах, а частина споживачів залишилася без електроенергії.

Чому Росія може робити ставку на зиму

За версією автора статті, Росія сама має обмеження для тривалої кампанії: війна дорого обходиться її економіці, а проблеми з паливом та інші наслідки воєнної економіки створюють додатковий тиск.

Тому, ймовірно, Москва може спробувати максимально використати зимовий період. Йдеться про удари по електростанціях, промислових об’єктах та системах теплопостачання, які можуть створити додаткові труднощі для населення й економіки.

Водночас ефективність такої стратегії значною мірою залежатиме від здатності України посилити протиповітряну оборону, а також від подальшої військової та фінансової допомоги партнерів.

Видання окремо звертає увагу на необхідність підтримки української ППО, посилення тиску на російські доходи від експорту та забезпечення стабільного фінансування України.

Що відбувається з допомогою Україні

Питання фінансування залишається одним із ключових для продовження оборони України. За даними, наведеними у публікації, Київ оцінює дефіцит бюджету на 2026 рік у десятки мільярдів євро, а на 2027-й потреби можуть бути ще більшими.

Водночас у ЄС тривають суперечки щодо подальшого фінансування України та можливого використання заморожених російських державних активів. Йдеться, зокрема, про близько 210 млрд євро російських коштів, значна частина яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.

Також наголошується, що для стійкості України важливі не лише військова допомога, а й достатні фінансові ресурси, які не дозволять Росії розраховувати на економічне виснаження країни.

Росія та Україна: останні новини

Наприкінці серпня повідомлялося про нову тактику російських атак на Київ. Реактивні дрони годинами атакують міста, через що російські удари можуть одночасно виснажувати українську ППО та створювати тривалий тиск на цивільне населення.

У вересні проблема реактивних безпілотників стала ще помітнішою. Україна почала випробовувати нові засоби для їхнього перехоплення, оскільки швидкісні дрони створюють додаткове навантаження на систему ППО. Україна готує нові перехоплювачі для боротьби з цією загрозою.

А 30 вересня Росія знову перейшла до масованих ударів по енергетичній інфраструктурі. РФ відновила атаки на енергетику напередодні холодів, що посилило побоювання щодо майбутнього опалювального сезону.