Таємна фінансова мережа A7: як Росія та Іран обходили санкції?

Діяльність A7 почалася з моменту, коли вона розбудувала глобальну мережу субагентів — компаній, спеціально створених для маскування платежів. Ці фіктивні компанії у різних країнах дозволяли здійснювати фінансові операції на користь російських підприємств та урядів, які перебували під санкціями. Мережа використовувала складні схеми, щоб платежі, пов'язані з підсанкційними секторами, виглядали як звичайна комерційна діяльність.

A7 керував Ілан Шор, молдовський олігарх-утікач, який уже перебуває під американськими санкціями за шахрайство. Під його керівництвом мережа розвинула унікальні методи обходу контролю, включаючи використання спеціального додатку на основі штучного інтелекту. Цей додаток генерував фіктивні записи про торгові операції, ускладнюючи виявлення справжнього призначення транзакцій.

Для ще більшої конфіденційності та ухилення від відстеження, компанія A7 активно застосовувала криптовалюти. Це дозволяло її клієнтам здійснювати покупки компонентів для виробництва зброї та безпілотників, забезпечуючи потік фінансів до підсанкційних організацій.

Американські журналісти з The New York Times та Financial Times провели розслідування, яке виявило масштаби діяльності A7. З'ясувалося, що мережа використовувала понад 70 фіктивних компаній. Ці розслідування стали каталізатором для подальших дій американської влади.

1 жовтня США запровадили санкції проти A7, визнавши її транснаціональною злочинною організацією. Це рішення було частиною операції «Економічний вигнанець», спрямованої на посилення санкційного тиску на Іран. Міністерство фінансів США оголосило, що будь-які структури, які сприяють незаконному фінансуванню противників Штатів, втратять доступ до їхньої фінансової системи.

Рішення США проти A7 вписується у ширшу санкційну політику, що передбачає обмеження проти Ірану, які стосуються автомобільної, залізничної та гірничодобувної галузей. Раніше США вже оголошували пакети санкцій проти 13 фізичних та юридичних осіб з Росії, Китаю, Гонконгу, Пакистану та Ірану, які сприяли Тегерану в закупівлі озброєння та компонентів для військових програм.

За даними FinCEN, з січня 2025 року до червня 2026 року субагенти A7 опрацювали транзакції на суму понад 17 мільярдів доларів. Станом на січень 2026 року A7 заявляла, що обробляє понад 2000 транзакцій на день із загальним обсягом понад 7,5 трильйона рублів, що становило приблизно 13 відсотків від обсягу зовнішньоторговельних операцій Росії у 2025 році. Це демонструє значний вплив мережі на тіньову економіку та її роль у фінансуванні підсанкційних режимів.

У прес-релізі Міністерства фінансів США йдеться, що мережа A7 має зв'язки з Росією.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що «Міністерство фінансів ліквідує фінансову інфраструктуру, яка дозволяє Ірану та іншим супротивникам обходити санкції, переміщувати незаконні кошти та підривати цілісність глобальної фінансової системи», про це повідомляє «Європейська правда».

Дії США проти A7 є попередженням для інших тіньових фінансових мереж, що сприяють незаконній діяльності. Вони підкреслюють зростаючу важливість міжнародної співпраці у боротьбі з фінансовими злочинами та наголошують на необхідності постійного вдосконалення механізмів виявлення та протидії подібним схемам. Заморожування активів A7 і заборона на операції з її майном демонструють рішучість США захищати цілісність світової фінансової системи.