Удари по Південному мосту у Києві: що задумав Путін і чи встоїть переправа під атаками

Росія почала атакувати реактивними дронами мости у Києві. 30 вересня на дорожнє полотно Південного мостувпали уламки безпілотника, а вже 1 жовтня противник двічі за день прицільно атакував міст. У ніч на 2 жовтня удари по переправі продовжилися і увечір повтороися знову.

Після першого удару по мосту вдень на ньому швидко відновили рух автомобільного транспорту, а от рух метрополітену не відновлювали до відбою тривоги. Під вечір у дорожнє полотно знову влучив БПЛА, спричинивши пожежу на мосту: як горять уламки на дорозі, пасажири могли спостерігати з вікон поїзда, який у цей момент проїжджав Південним мостом.

Внаслідок влучання БПЛА, за попередньою інформацією, пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Рух автотранспорту і поїздів метро мостом тимчасово закрили.

ТСН.ua з’ясовував, що стоїть за атаками росіян на Південний міст і чи можливо його захистити від ворожих атак.

Мости у Києві: вразливі місця

За словами Дмитра Беспалова, експерта з транспортного планування, всі мости Києва є позакласними, тобто їх параметри не підпадають під стандартні типи мостів, оскільки зроблені за унікальними проєктами, але всі вони побудовані за типовими схемами: вантові, балочні, аркові, рамні та комбіновані. Південний міст — вантовий. І у кожної типової схеми є свої плюси та мінуси, і відповідно свої вразливі місця.

«Якщо удар російського „Шахеда“ потрапить у бетонну частину Південного мосту, то з його конструкцією нічого страшного не станеться. Але на кожній мостовій споруді є слабкі вузли, а ураження їх боєприпасами, особливо систематично і цілеспрямовано, може призвести до втрати несучої здатності певних елементів, і як наслідок, всієї споруди», — розповідає ТСН.ua Дмитро Беспалов.

Тобто значної шкоди Південному мосту ворог може завдати, якщо систематично битиме у одне зі слабких його місць, а це дуже складно зробити, враховуючи масштаби споруди.

«Зруйнувати Південний міст дронами ворогу не вдасться. Для руйнації потрібно щось значно потужніше і у великій кількості. Я не військовий експерт, але, гадаю, це суто математична задача, як це колись було з Антонівським мостом на Херсонщині. Тобто існує конкретна кількість засобів ураження, яку треба використати для того, щоб вивести з ладу будь-який міст, зруйнувати його і зробити непридатним для експлуатації. Щоб це теоретично зробити з Південним мостом знадобиться десятки або навіть сотні засобів ураження», — пояснює експерт.

Захист мостів через Дніпро: чи допоможуть «мангали» та метал

За словами Дмитра Беспалова, захистом для конструкцій мосту можуть слугувати металеві екрани або сітки з арматури — по типу тих, які використовують для захисту танків на фронті.

«Такі конструкції називають „мангалами“, їх встановлюють на танках. Вони потрібні для того, щоб вибух відбувся не поруч з конструкцією мосту, а максимально віддалено. На Південному мосту є конкретні місця, які варто захистити такими конструкціями», — зазначає Беспалов.

Ворог може пошкодити ванти мосту. Адже нещодавно противник використав «вусаті» дрони, яким вдалося підірвати і фактично зрізати вибухом конструкцію ЛЕП. Тому над захистом мосту треба працювати.

«З цього всього можна зробити висновок, що РЕБ та ППО — більший ефективний засіб для захисту Південного мосту, ніж сітки та екрани. На жаль, ними увесь міст не огорнеш. Він залишиться вразливим для ворожих атак», — каже експерт.

Чому ворог обрав саме Південний міст

У той же час Дмитро Беспалов зазначає, що удари по Південному мосту — це не цілеспрямоване нищення переправи, а лише транспортний компонент.

«Дуже схоже, що у росіян є певний перелік об’єктів у Києві для ураження реактивними дронами та балістикою: умовні наука, логістика, управління і транспорт. А Південний міст потрапив саме до транспортної частини. Колись вони цілеспрямовано били по трамвайному депо у Харкові, тепер вирішили і в Києві виконати таку задачу. Тим більше, це єдиний міст, який у столиці перевозить пасажирів лінією метро під час „жовтої“ тривоги. Гадаю, саме тому у Москві його позначили як пріоритетну ціль, щоб створити у місті транспортний колапс, хаос на автошляхах і паніку серед містян», — підсумовує Дмитро Беспалов.

Чи замінить Південний міст понтонна переправа і річковий трамвай?

У п’ятницю рух транспорту на Південному мості залишався закритим, коли його відкриють — наразі невідомо, особливо після вечірньої атака. Тим часом кияни заговорили про потребу спорудження понтонної переправи з лівого на правий берег або ж запуску річкового трамваю.

Але Дмитро Беспалов заперечує таку можливість і пояснює чому:

«Справа в тому, що Київський метрополітен має одну з найвищих серед громадського транспорту Києва провізних здатностей, тобто здатність перевозити певну кількість пасажирів за одиницю часу. А річковий трамвай і близько немає такої провізної здатності. Тому навіть якщо ми знайдемо флот для такого трамваю, навіть якщо вирішимо питання з причалами, то у такому випадку зможемо перевозити 1–2% від того, що може перевезти метрополітен. А що робити з 98% пасажирів? Якщо ми підключимо автобуси, то зможемо перевезти ще 5% від того, що перевозить підземка, а решту — ні», — каже транспортний планувальник.

Щодо прокладання понтонної переправи, то Беспалов теж сумнівається, що це можливо.

«Тут важко сказати, хоча я отримував освіту в інженерному забезпеченні військ, а це якраз тема встановлення понтонів, але такі довгі понтони саме для цивільних цілей, чесно кажучи, я не знаю, чи можливі. Я не певен, що такі встановлюються. Одна справа розгорнути понтонну систему для військ і переправляти їх. А інша справа встановити і пускати там трафік — сумнівно. Я нагадаю, що будь-який київський міст — це приблизно 100 тисяч транспортних засобів на добу з великою вагою та великою кількістю. Тому мені здається, що ідея з понтонами альтернативою не стане реальністю. Понтони, автобуси, річковий трамвайчик — це тільки кілька відсотків від того, що потрібно», — зазначає Дмитро Беспалов.

До цього він додає, що, скоріш за все, міський трафік буде розподілятися на інші київські мости.

«Хтось із водіїв буде відмовлятися від поїздок. І можливо, як у часи ковіду, піти трішечки на локдаун, наприклад, попрацювати віддалено, зустрічатися віддалено. З іншого боку, це погано для бізнесу, особливо для малого, який терпітиме значні збитки, як і під час коронавірусу. І було б непогано владі такий бізнес зараз підтримати», — каже фахівець.

Беспалов резюмує: на жаль, альтернативи мостам немає.

«Щодо втрати одного мосту, то Київ це перетравить, два мости — теж, але з горем пополам. Людям доведеться проводити багато часу в дорозі. Якщо ж втратимо більше половини мостів, то місто не зупиниться, але транспортні втрати будуть величезними. І середній час однієї поїздки в 3–4 години може, на жаль, стати реальністю», — підсумовує експерт з транспортного планування.

Удари по Південному мосту у Києві: мета Росії та загроза для енергетики

На думку військового експерта, генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, удари Росії по Південному мосту у Києві — це частина стратегічного підходу, мета якого — морально та психологічно зламати Київ і киян. Зараз росіяни радіють кадрам величезних заторів у Києві та тому, як люди йдуть пішки через перекритий міст.

«Незважаючи на п’ятий рік війни, Путін і його оточення, як і у 2022 році, вважають, що такими діями можуть принципово вплинути на ситуацію у цій війні, тому не відходять від своєї стратегії. Після ударів по мосту у Києві вони знову взялися за завдавання ударів по енергетиці», — зазначає експерт.

Нова зброя РФ: як «вусаті» дрони загрожують ЛЕП та АЕС

За словами Ігоря Романенка, російські війська розробили спеціальну бойову частину для реактивних дронів (їх вже прозвали у нас «вусатими»), оснащену 40-кілограмовим кумулятивним зарядом. Ворог використовує ці БПЛА для прицільного перерізання ліній електропередач. У планах окупантів — застосовувати таку зброю не лише проти звичайних ЛЕП, а й для ударів по лініях, через які постачається електроенергія від атомних електростанцій.

«Щодо Південного мосту, то він виконує важливу функцію у житті столиці, а значить, цікавить Путіна і є частиною його стратегії. Передусім на мосту працювала єдина гілка підземки, яка функціонувала під час „жовтої“ тривоги. Завдавши ударів, вони зупинили роботу метро і мосту, а це сотні тисяч людей, які тепер шукають можливість діставатися з лівого на правий берег і навпаки. Окрім того, зупинено вантажні перевезення через міст, а це проблеми з постачанням. Власне, це наразі й треба Путіну — паніка, хаос та страх», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.

До цього експерт додає, що Південний міст будувався з розрахунком на те, що він може витримати поодинокі удари. І після кількох ударів «Шахедами» серйозних ушкоджень він не зазнав.

«Але, враховуючи можливості противника оперувати кумулятивними ріжучими зарядами, загроза для мосту зберігається. Якщо постійно бити безпілотниками в одне місце, то можна вивести міст з експлуатації. Власне, цього і прагне Путін: роз’єднати гілку метро між лівим і правим берегами Києва, зруйнувати транспортне, а також логістичне сполучення та комунікації, які прокладені у тілі мосту. Тому саме на таких планах зосередилися у Кремлі», — зазначає генерал-лейтенант.

Чому складно захистити київські мости від ударів безпілотників

На жаль, суттєвого ресурсу для ППО розшукати не вдалося під час перерозподілу засобів захисту. А це, своєю чергою, стало підставою для ворога здійснити спробу атакувати міст.

«Якраз мости у Києві потребують особливого захисту — це життєві артерії міста, особливо Південний. Але питання: де нам взяти засоби для захисту, якщо у нас суцільний дефіцит? Для захисту мосту та збивання реактивних дронів підійшли б зенітно-ракетні комплекси малої та середньої дальності, а також переносні зенітно-ракетні комплекси, які ми власноруч знищили свого часу під тиском американців», — каже Ігор Романенко.

Та додає, що від ударів реактивними «Шахедами» міст можуть врятувати спеціальні металеві сітки.

«Вони можуть слугувати захисним варіантом, але вони не мають бути важкими, бо це додаткове навантаження на міст, а його технічний стан уже не з найкращих. Тому питання захисту мосту варто розглядати комплексно», — каже експерт.

Загроза для інших мостів столиці та нові ракети ворога

Щодо загроз для інших київських мостів, то військовий експерт зазначає, що тут усе залежатиме від намірів противника.

«Якщо буде посилено захист Південного мосту, то росіяни можуть переключитися на атаки інших київських мостів. Тому потрібно загалом посилювати захист переправ. Наша проблема в тому, що ми увесь час чомусь намагалися показувати росіян дурнями, а це насправді не так — це підступний, хитрий і кровожерливий ворог. Їхні технічні працівники і науковці працюють над новими розробками та вдосконаленням озброєння, і ми все це відчуваємо на собі. Зараз вони впливають нас нас реактивними «Шахедами». Нам треба терміново шукати протидію і пам’ятати, що на черзі нове випробування — вдосконалені малі крилаті ракети, які можуть летіти на відстань 800 кілометрів. Вони значно дешевші, і росіяни можуть запустити їх у серійне виробництво. А якщо так, то завдаватимуть ударів і вглиб країни. Ми вже маємо напрацювати протидію для цього випробування, бо буде так, як із реактивними «Шахедами», — попереджає Ігор Романенко.

Чи буде удар у відповідь по Кримському мосту?

Експерт зауважує, що після ударів по Південному мосту цілком адекватно буде завдати удару у відповідь по Кримському (Керченському) мосту.

«Це може бути однією з відповідей Путіну. Звісно, можна було б завдати удару по мосту у Москві чи Петербурзі, але це небезпечно через можливість застосування у відповідь диктатором тактичної ядерної зброї. Тому Керченський міст — саме та ціль, яка підходить: незаконна споруда, військовий об’єкт. Україна вже намагалася покласти його на дно, але росіяни стягнули до мосту додаткові засоби захисту. І щоб суттєво пошкодити Кримський міст, треба проводити потужну операцію — бити по ньому з повітря, суші і з води. І це цілком можливо. Гадаю, це буде гідною відповіддю і матиме значні наслідки у цій війні. Такий варіант розглядався раніше і розглядається зараз», — підсумовує Ігор Романенко.