Українці втратили 1,4 млрд грн через шахрайство з банківськими картками: п’ять поширених схем

У 2025 році кількість шахрайських операцій із платіжними картками в Україні скоротилася приблизно на 5% — до 256 тисяч. Водночас сума збитків зросла майже на чверть і досягла 1,4 млрд гривень. Шахраї продовжують використовувати телефонні дзвінки, фішингові сайти, підроблені повідомлення та QR-коди, щоб отримати доступ до грошей українців.

На тлі зростання фінансових втрат Національний банк України, Кіберполіція та Держспецзв’язку у 2026 році запустили новий етап всеукраїнської інформаційної кампанії #ШахрайГудбай. Її мета — підвищити обізнаність громадян щодо платіжної безпеки та навчити розпізнавати шахрайські схеми.

Одним із поширених методів залишається соціальна інженерія. Зловмисники використовують психологічний тиск, залякування або обіцянки фінансової вигоди, щоб змусити людину самостійно розкрити конфіденційну інформацію. Для викрадення коштів їм не обов’язково зламувати банківські системи — достатньо отримати доступ до секретних даних клієнта.

Схема 1. «Я працівник служби безпеки банку»

Телефонні дзвінки від імені працівників банку залишаються одним зі способів шахрайства. Зловмисник телефонує людині та повідомляє, що з її картки нібито намагаються списати гроші, оформити кредит або здійснити підозрілу операцію.

Після цього співрозмовника переконують, що для захисту рахунку потрібно негайно назвати код із SMS, пароль або інші конфіденційні дані. Шахраї навмисно створюють відчуття терміновості, щоб людина не мала часу перевірити інформацію.

Насправді працівники банку не повинні вимагати від клієнтів CVV-код, пароль до інтернет-банкінгу чи одноразові коди підтвердження. Ці дані не потрібні для блокування підозрілих операцій або захисту рахунку.

Якщо дзвінок викликає підозру, варто завершити розмову та самостійно зателефонувати до банку за номером, зазначеним на картці або в офіційному застосунку.

Схема 2. Фальшивий покупець

Цю схему шахраї використовують переважно на сайтах оголошень. Зловмисник зв’язується з продавцем, висловлює зацікавленість у товарі та пропонує швидко оформити покупку.

Згодом він просить продовжити спілкування в Telegram, Viber або WhatsApp. Уже в месенджері надсилає посилання нібито для отримання оплати чи оформлення доставки.

За цим посиланням відкривається сторінка, яка зовні нагадує сайт відомого сервісу. Насправді це фішингова форма, створена для викрадення банківських даних. Якщо продавець введе конфіденційну інформацію, шахраї можуть використати її для незаконних операцій.

Варто пам’ятати, що для звичайного переказу коштів на картку не потрібно повідомляти CVV-код, пароль до інтернет-банкінгу чи одноразові коди підтвердження.

Схема 3. «Вам належить державна виплата»

Шахраї також використовують тему соціальної допомоги, державних компенсацій, виплат переселенцям і міжнародних програм підтримки. Для цього вони поширюють рекламні оголошення або надсилають повідомлення з пропозиціями отримати гроші.

За посиланням користувач потрапляє на підроблений сайт, оформлений під державний портал, банк або міжнародну організацію. Щоб нібито оформити виплату, людині пропонують авторизуватися через банківський обліковий запис або ввести реквізити картки.

Отриману інформацію зловмисники можуть використати для доступу до рахунків та викрадення коштів.

Перед введенням фінансових даних необхідно перевірити адресу сайту та переконатися, що він належить відповідній установі. Особливу увагу варто звертати на повідомлення, у яких обіцяють виплати без чітких умов отримання та вимагають терміново перейти за посиланням.

Схема 4. Підроблений QR-код

QR-коди використовують для оплати послуг, перегляду меню в закладах харчування, розрахунків за паркування та інших повсякденних операцій. Однак цей інструмент також можуть використовувати шахраї.

У межах інформаційної кампанії з платіжної безпеки громадян попереджають про випадки підміни QR-кодів. Зловмисники можуть наклеювати власні коди поверх справжніх або розміщувати їх у громадських місцях.

Після сканування такого коду користувач потрапляє на підроблену сторінку оплати, де його просять ввести реквізити банківської картки. Отримані дані шахраї можуть використати для викрадення грошей.

Важливо пам’ятати, що сам QR-код не гарантує безпечності сайту. Перш ніж здійснювати оплату, потрібно перевірити адресу сторінки, яку відкриває смартфон. Якщо домен викликає сумніви, вводити банківські реквізити не варто.

Схема 5. Фальшивий лист від відомої установи

У червні 2026 року фіксували шахрайську кампанію, під час якої зловмисники розсилали електронні листи від імені Національного банку України. Повідомлення були оформлені як офіційне листування, а одержувачам пропонували завантажити архів із нібито важливими документами.

Насправді вкладення містило шкідливе програмне забезпечення, за допомогою якого шахраї могли отримати віддалений доступ до комп’ютера.

Національний банк наголошував, що його працівники використовують для офіційного електронного листування корпоративні адреси в домені bank.gov.ua. Тому перед відкриттям вкладень необхідно перевіряти справжню адресу відправника, а не лише ім’я, яке відображається в поштовій скриньці.

Такого правила варто дотримуватися й під час отримання повідомлень від інших установ та організацій. Якщо лист викликає підозру, не слід відкривати вкладення або переходити за посиланнями.

Які дані не можна повідомляти

Номер банківської картки та її конфіденційні реквізити мають різне призначення. Для отримання звичайного переказу часто достатньо повідомити 16-значний номер картки. Натомість CVV-код, PIN-код, пароль до інтернет-банкінгу та одноразові коди підтвердження необхідно зберігати в таємниці.

Цю інформацію не можна передавати стороннім особам, навіть якщо співрозмовник називає ваше ім’я, банк або останні цифри картки. Наявність таких відомостей не підтверджує, що людина справді працює у фінансовій установі.

Особливо обережними потрібно бути під час телефонних розмов, отримання повідомлень у месенджерах та переходу за посиланнями з електронних листів.

Що робити, якщо дані вже повідомили

Якщо конфіденційні банківські дані потрапили до сторонніх осіб, необхідно якомога швидше зв’язатися зі своїм банком через офіційні канали зв’язку. Працівникам установи потрібно повідомити, яку саме інформацію було розкрито, та виконати їхні рекомендації.

За необхідності слід негайно заблокувати картку. Якщо шахраї отримали доступ до інтернет-банкінгу, потрібно змінити паролі та вжити додаткових заходів безпеки відповідно до рекомендацій банку.

Про випадок шахрайства також можна повідомити Кіберполіцію. Не варто зволікати зі зверненням, адже своєчасне реагування може допомогти запобігти подальшим фінансовим втратам.

Соціальна інженерія побудована на психологічному впливі. Шахраї намагаються налякати людину, змусити її поспішати або переконати у можливості швидко отримати гроші. Саме тому важливо перевіряти будь-які повідомлення, пов’язані з фінансовими операціями.

Статистика за 2025 рік свідчить, що, попри скорочення кількості шахрайських операцій, загальна сума збитків зросла. Щоб захистити свої кошти, не слід розголошувати секретні банківські дані під час телефонних розмов, у месенджерах або на неперевірених сайтах.