Київ готує "план Б": нові переправи та тунель під Дніпром, аби не зупинити місто

На початку жовтня російський безпілотник влучив у Північний міст, пошкодивши дорожнє покриття та контактну мережу тролейбусів. Ця атака, як і попередні удари по Південному мосту, стала тривожним сигналом: інфраструктура столиці опинилася під прямою загрозою. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про перебої в роботі громадського транспорту, що змусило багатьох киян перетинати Дніпро пішки, а міські вулиці заполонили затори.

У відповідь на виклики, Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, який очолює міністерство з 16 липня 2026 року, а до цього був головою Київської обласної державної адміністрації з 24 березня 2025 року, взяв на себе відповідальність за координацію дій. Він розповів, що головним завданням є не лише посилення наявних мостів, а й створення альтернативних шляхів. Міністерство, Агентство відновлення, військові та столична влада об'єднали зусилля для пошуку рішень, що дозволять Києву функціонувати навіть в умовах постійних загроз.

На координаційній нараді за участі президента було ухвалено рішення про негайне будівництво насипних дамб з понтонними переправами. Цей крок став відповіддю на небезпеку блокування транспортних артерій столиці. "Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ця робота вже розпочата", — наголосив Микола Калашник. Ці конструкції мають забезпечити щонайменше половину від 600 тисяч автомобілів добової пропускної спроможності наявних мостів.

Підготовчі роботи вже тривають, і найближчим часом розпочнеться безпосереднє будівництво. За розрахунками міністерства, зведення таких переправ може зайняти до трьох місяців. Локації для їхнього розташування вже визначені, хоча з міркувань безпеки вони не розголошуються. Метою є максимально зберегти транспортне сполучення між лівим та правим берегами, а подібні проєкти планують реалізувати й в інших регіонах України, не тільки на Дніпрі.

Поряд із понтонними переправами, у міністерстві розглядають і більш довгострокові, але масштабніші проєкти. Серед них — швидкоспоруджувані бетонні конструкції, а також будівництво тунелю під Дніпром. Останній варіант, хоча і потребує інвестицій у десятки, а подекуди і сотні мільярдів гривень, може забезпечити незалежне від мостів сполучення між берегами. Пошук інвестицій та міжнародних партнерів для таких проєктів вже розпочато.

Наразі першочерговим завданням залишається захист наявних мостів від нових атак. Це включає захист з повітря та інженерне укріплення. Міністр Калашник підкреслив, що робота складається з чотирьох основних етапів: недопущення ураження, забезпечення захисту, швидке відновлення та будівництво нових альтернативних об'єктів мостової інфраструктури. Навіть із наявним запасом міцності мостів, точні удари по їхніх вузлах становлять серйозну загрозу, що вимагає впровадження спеціальних захисних рішень.

Нагадаємо, що Міністерство оборони Російської Федерації заявило, що удари по мостах здійснюються нібито через те, що вони "забезпечують перекидання військ та логістики" Збройних сил України. Водночас Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія посилила атаки по інфраструктурі та цивільних об’єктах у Києві з метою змусити жителів залишити місто. Експерт з питань транспортних комунікацій Дмитро Беспалов зазначив, що мости здатні витримати певні удари, однак точність сучасних засобів ураження може бути критичною для окремих вузлів. Вікіпедія зазначає, що значна частина київських мостів має значний вік або перебуває в незадовільному технічному стані, що посилює наслідки влучань.

Після серії ударів по мостах Київська міська військова адміністрація оприлюднила інформацію щодо режиму їхньої роботи під час повітряної тривоги, обмежуючи рух на Південному та Подільсько-Воскресенському мостах. Ці заходи, хоч і необхідні для безпеки, підкреслюють вразливість столичної інфраструктури та актуальність створення альтернативних маршрутів. Народний депутат Володимир Крейденко раніше також зазначав, що у разі серйозних пошкоджень мостів одним із рішень може стати запуск поромних і понтонних переправ.

"Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою", — наголосив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.

Історія Києва, сповнена випробувань, отримає нову сторінку. Створення альтернативних переправ через Дніпро — це не лише інженерний проєкт, а й символ незламності та готовності до будь-яких викликів. Захист, швидке відновлення та будівництво нового — таким є шлях до збереження життєдіяльності міста та його майбутнього.