Ріжуть по-живому: навіщо ворог цілеспрямовано б'є по мостах у Києві

1-2-3 жовтня супротивник завдав кількох ударів по Південному мосту столиці, чим майже паралізував сполучення між двома берегами. Ворог бив по столичних переправах і раніше, та нині вдався до серійних атак.Про що це свідчить - розбиралася Gazeta.ua.1-го жовтня РФ під час масованої атаки на Київ зранку поцілила біля опори Південного мосту. А ввечері того ж дня під час ще однієї атаки вразила саму опору. На ранок 2 жовтня по Південному мосту був уже прямий приліт.Ворог цілеспрямовано пристрілювався до мосту - уперше від початку повномасштабної війни. Тактична мета зрозуміла - паралізувати сполучення між берегами Києва, адже з міркувань безпеки було припинено рух не лише Південним мостом, а й мостом Патона та частково - мостом Метро.А яка ж стратегічна мета?"Південний міст важко зруйнувати реактивним "шахедом", - пояснив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко.Але пошкодити його для блокування нормальної роботи реально. Що й відбулося. Перекриття мосту "створить проблему, а також картинку для поширення паніки", зазначив посадовець. Водночас він так коментує заклики до відплати по Кримському мосту: "В РФ є також набагато більш логістично привабливі цілі саме на її території".Від 2022 року Росія вже била по київських переправах. Зокрема, 18 жовтня 2022 року стався приліт крилатої ракети біля "Скляного" мосту на Володимирській гірці. Попри тріщини на склі, конструкція вистояла, і тоді інцидент можна було пояснити випадковістю. Нині ж маємо цілеспрямовані удари, що частково спростовує версію про "лише картинку". Для повноцінного "видовища" достатньо було б серії ударів поблизу кількох мостів одразу, тоді як повторні влучання в одну ціль більше схожі на підготовку до чогось значно більшого.У лютому-березні 2022 року Збройні Сили України були змушені підірвати мости через річки Ірпінь та Буча для стримування наступу ворога. То була гостра необхідність, і завдяки таким діям супротивника зупинили на підступах до столиці. На відміну від тих подій, нинішні удари росіян по Південному мосту очевидної оборонної чи тактичної причини для них не мають.Та вона, без сумніву, існує.На засіданні Міжнародного дискусійного клубу "Валдай" 1-го жовтня президент Російської Федерації Володимир Путін заявив, нібито Україна втрачає останні ознаки державності. Однією з таких ознак є невразливість столиці. Чинний господар Кремля з обуренням розповів про 1600 Shahed на Москву, тому для нього принципово показати на загал порівняно більшу вразливість Києва, відволікаючи увагу від проріх у російській ППО. Удар по Південному мосту - ідеальний варіант. Тим паче, це зроблено вперше, отже, 100% приверне увагу.Для Росії не вперше підривати мости. Влітку 2022 року ворог зруйнував три мости на річці Сіверський Донець між Сіверськодонецьком і Лисичанськом, що порушило ланцюги постачань, зокрема військових. Наші підрозділи у Сіверськодонецьку виявилися буквально ізольованими, що й стало причиною вимушеного відходу з міста.Насторожують у контексті жовтневих влучань у Південний міст у Києві й підриви мостів у Херсоні в листопаді 2022 року. Війська супротивника відступили та закріпилися на лівому березі, підірвавши Антонівський автомобільний міст, Антонівський залізничний міст і переправу через Каховську ГЕС. Згодом вони зруйнували й саму дамбу ГЕС. Нині Херсон розділений на дві частини по Дніпру, і сполучення між берегами практично відсутнє.Дивує лише одне: навіщо ворогу примірятися до мостів в українських містах, якщо він має багатий подібний досвід в інших країнах?Декларуючи єдність та "багатополярність" на тому ж "Валдаї", ось як росіяни втілювали це на практиці раніше. Під час Другої чеченської війни, якраз під прихід Володимира Путіна до влади, росіяни підірвали мости у Введенському районі та Аргунській ущелині, завдяки чому ізолювали гірські райони Чечні, де, на їхню думку, "відсиджувалися" бойовики. Попри виникнення гуманітарної кризи, доля цивільного населення росіян не хвилювала, натомість ізоляція полегшила так звану "зачистку".У 2008 році в Грузії вони зруйнували залізничний міст у Гракалі за 45 км від Тбілісі вже після підписання угоди про припинення вогню, а також замінували мости в Зугдіді поблизу кордону з Абхазією. У результаті було відрізано шляхи до чорноморських портів Батумі та Поті, що ускладнило, а почасти й зупинило рух нафти та товарів до Вірменії й Азербайджану. Через підрив мосту в Зугдіді у повну ізоляцію потрапив регіон Самегрело: росіяни взяли його під повний контроль і після підписання мирної угоди "план Саркозі - Медведєва" дуже неохоче залишили цю територію під моніторинг Місії спостерігачів Євросоюзу.Підриви мостів як систему під час бойових дій РФ застосовувала й у Сирії. З 2015 по 2017 рік росіяни піддавали обстрілам мости через річку Євфрат, через що було майже припинено сполучення між півднем та північчю Східної Сирії. Сотні тисяч мирних жителів застрягли без жодної можливості виїхати з небезпечних регіонів, до них не потрапляли гуманітарні місії та допомога ООН.Пізніше, у 2018–2020 роках, підрозділи РФ авіаударами зруйнували мости стратегічних трас у провінції Ідліб, чим фактично заблокували рух цивільних біженців у бік Туреччини.У жодному з цих випадків РФ абсолютно не хвилювала доля цивільних людей.