Росія "розносить" українську економіку: на що можуть різко зрости ціни — економіст попередив

Через зупинку металургійних гігантів, руйнування складських комплексів ритейлерів та знищення промислової інфраструктури державний бюджет Українив останньому кварталі поточного року зазнає колосального тиску.

Про це у коментарі ТСН.ua сказав член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Дефіцит у військовому секторі

За підрахунками експерта, у четвертому кварталі 2026 року втрати державного бюджету за найгіршого сценарію можуть становити 22%, а за найкращого — близько 11%.

«Згідно з чинним Законом про Державний бюджет України, планова дохідна частина (власні внутрішні надходження) становить 2904,6 млрд грн. Плановий дохід за квартал — 726 млрд грн, а 22% від нього — це 160 млрд грн чистої діри в бюджеті. Це колосальна сума, майже половина річного бюджету на соцвиплати всієї країни або понад половина видатків на освіту і науку за рік. Оскільки ці кошти недоотримає саме військовий сектор, уряду доведеться терміново шукать, де перекрити ці 160 мільярдів», — наголошує Олег Пендзин.

Скорочення податків від бізнесу та ритейлу

Головними причинами недоотримання коштів стали руйнування бізнесу та суттєве зниження товарообігу:

• Податок на прибуток: через мільйонні витрати на ліквідацію наслідків ворожих прильотів і постійні закупівлі пального для генераторів надходження від податку на прибуток зменшаться на 30–35% від річного плану.

• ПДВ: через руйнування складських приміщень і падіння купівельної спроможності прогноз недоотримання ПДВ до кінця року становить 18–20%.

Підвищення ПДВ з 2027 року: як це вдарить по гаманцях українців

Аби профінансувати програму страхування бізнесу від воєнних ризиків, уряд запропонував від 2027 року підвищити податок на додану вартість (ПДВ) на 1%. Очікується, що це додатково залучить до бюджету орієнтовно 1 мільярд гривень.

Проте ПДВ — це податок, який повністю сплачує кінцевий споживач.

«Зростання ПДВ на 1% математично збільшить кінцеву ціну товару на 0,83%. Та насправді ланцюжок „виробник — логістичний склад — дистриб’ютор — магазин“ на практиці додасть до кінцевої ціни на полицях 1,5–2%«, — підсумував Олег Пендзин.