Боснія і Герцеговина: вибори під тінями минулого і новітніх технологій

О 7:00 ранку в неділю, виборчі дільниці в Боснії та Герцеговині мали відкритися для 3,4 мільйона виборців, які мали обрати трьох членів багатонаціональної президентської ради, депутатів національного парламенту, а також керівників інститутів Федерації Боснії та Герцеговини та Республіки Сербської. Проте початок голосування був затьмарений технічними труднощами: нова технологія електронного голосування, покликана запобігти фальсифікаціям, спричинила затримки на деяких дільницях, залишивши виборців у очікуванні.

У центрі уваги цих виборів стояв проросійський політик Мілорад Додік, колишній президент Республіки Сербської, попри те, що його ім’я не було в бюлетенях. Його заяви та політична діяльність під час передвиборчої кампанії посилили побоювання щодо можливого загострення ситуації в країні. Раніше Додік був позбавлений права обіймати державні посади, оскільки суд визнав його винним у невиконанні рішень міжнародного представника, який контролював виконання мирної угоди 1995 року.

Напередодні виборів, під час заключного мітингу своєї партії "Альянс незалежних соціал-демократів" у Баня-Луці, Додік відкрито заявив своїм прихильникам, що Боснія та Герцеговина фактично "мертва". "Це неможлива країна. У ній немає жодного сенсу", – сказав він, підкреслюючи глибокі розбіжності та напругу. На цьому заході був присутній також посол Росії в Боснії та Герцеговині Ігор Халабуков, що лише підкреслило геополітичний контекст подій.

Ці вибори відбувалися на тлі надзвичайно складної політичної системи Боснії та Герцеговини, яка сформувалася в межах мирної угоди 1995 року. Ця угода, укладена за участі США, мала на меті припинити міжетнічний конфлікт та врегулювати політичні суперечності. Вона розділила країну на два основні політичні утворення: Федерацію Боснії та Герцеговини з переважно босняцьким та мусульманським населенням, та Республіку Сербську, де більшість становлять етнічні серби.

Політична ситуація в країні залишається напруженою через суперечності між основними етнічними групами: босняками (близько половини населення), православними сербами (приблизно третина) та католицькими хорватами (близько 15%). Їхні інтереси значною мірою представляють націоналістичні політичні сили, що ускладнює формування стабільного уряду.

Виборчі дільниці закрилися о 19:00, і основні результати голосування, ймовірно, стали відомими вже пізно ввечері. Проте, через складну конституційну структуру країни та часті тривалі переговори щодо формування коаліції, попередні результати навряд чи одразу дадуть повне уявлення про те, яким буде майбутній уряд держави в цілому.

Політична система Боснії та Герцеговини відзначається своєю багатошаровістю. Країна розділена на два політичні утворення: одне під контролем етнічних сербів, інше – під контролем боснійців і хорватів, зі слабким центральним урядом, роботу якого контролює міжнародний посланець. Ця структура була створена для врегулювання міжетнічних суперечностей після війни 1990-х років, але досі породжує політичну нестабільність.

У серпні 2021 року Крістіан Шмідт, німецький політик-консерватор, обійняв посаду міжнародного посланця в Боснії, але вже 12 травня оголосив про свою відставку. Він пояснив це рішення тиском з боку США. Цей епізод підкреслив постійний міжнародний вплив на внутрішні справи Боснії та Герцеговини, а також чутливість політичних процесів у регіоні.

"Це неможлива країна. У ній немає жодного сенсу", — сказав Мілорад Додік, проросійський політик, на передвиборчому мітингу, висловлюючи своє бачення Боснії та Герцеговини.

Associated Press зафіксувала випадки, коли голосування починалося із затримками, адже причиною стали технічні труднощі з новою системою електронного голосування, яку запровадили для зменшення ризиків фальсифікацій.

Результати виборів, що відбулися, не обіцяють швидких змін у Боснії та Герцеговині, оскільки багаторічні етнічні та політичні розбіжності продовжують визначати її долю. Складна конституційна система та тривалі переговори з формування коаліцій зроблять процес встановлення нового уряду тривалим. Майбутнє країни залишається у підвішеному стані, а її стабільність залежатиме від здатності лідерів знайти компроміси, які враховуватимуть інтереси всіх етнічних груп та сприятимуть консолідації, а не подальшому розколу.