Чим Україна збиває реактивні БПЛА: вже 5 перехоплювачів підтверджені на відео

Окупант різко нарощує застосування реактивних ударних дронів, а Україна паралельно формує окремий клас перехоплювачів, здатних їх наздогнати. Якщо раніше більшість таких засобів будувалася навколо звичайних FPV або коптерів, то тепер виробникам доводиться боротися за кожен кілометр швидкості, висоти та дальності.

За даними Повітряних сил, у червні 2026 року рф застосувала близько 350 реактивних дронів, у липні — вже 1500, а в серпні — 2850. Станом на кінець вересня кількість таких апаратів, запущених з початку року, сягнула тисяч. На цьому тлі з’явилося щонайменше п’ять українських перехоплювачів, для яких є відеопідтвердження ураження реактивної цілі.

1. Невідомий перехоплювач СБУ

Перший публічно продемонстрований випадок пов’язаний із військовою контррозвідкою СБУ. 19 вересня президент Володимир Зеленський опублікував відео, на якому український дрон наздоганяє та уражає російський реактивний “Герань-5”. Причому того самого дня СБУ заявила вже про друге успішне застосування нового перехоплювача.

Конструкцію апарата, виробника, двигун та більшість технічних характеристик не розкривають. З відео видно головну особливість — перехоплювач здатний вести переслідування швидкісної цілі, а не просто чекати її на маршруті. Це принципово важливо: “Герань-5” має турбореактивний двигун, тому звичайний повільніший FPV-перехоплювач після виявлення може просто не мати достатнього запасу швидкості для зближення.

2. STING S від “Диких Шершнів”

Наступним став STING S української команди “Дикі Шершні”. Екіпаж “Рубін” 1020-го зенітно-ракетного полку показав відео, на якому перехоплювач наздоганяє та знищує “Герань-5”. Технічні характеристики саме модифікації STING S виробник поки розкриває дуже обмежено.STING є розвитком попереднього сімейства перехоплювачів “Диких Шершнів”. Для роботи на великих дистанціях команда використовує систему дистанційного керування Hornet Vision CTRL, яка дозволяє оператору працювати з безпечнішої позиції.

Сам виробник повідомляє вже про кілька знищених STING S реактивних “Герань-5” та близько десятка “Герань-4”. Цікава деталь — STING S не обов’язково має бути швидшим за ціль на всій траєкторії. Ефективність залежить від моменту перехоплення: “Герань-5” може змінювати швидкість залежно від ділянки польоту, тому перехоплювачеві важливо отримати ціль у правильній точці маршруту.

3. SPYS від Quantum WIY Industries

Третій підтверджений апарат — SPYS компанії WIY Drones, яка працює у структурі німецько-українського спільного підприємства Quantum WIY Industries. На оприлюдненому відео SPYS уражає “Герань-5”. Виробник заявляє максимальну швидкість до 500 км/год, тоді як під час випробувань повідомлялося про можливість досягнення близько 600 км/год. Перехоплювач має бойову частину масою 300 г, дальність до 12 км у базових характеристиках та близько п’яти хвилин польоту.

SPYS цікавий ще й рівнем автоматизації. Розробники працюють над автоматичним зльотом, польотом у район цілі та кінцевим наведенням. Тобто оператору поступово залишають роль постановника завдання, тоді як безпосередній пошук і ураження цілі передбачається автоматизувати.

4. Новий перехоплювач, який передав Фонд Притули

28 вересня з’явилося ще одне відеопідтвердження — екіпаж “Яструб” 1020-го ЗРАП на Чернігівщині знищив “Герань-5” на швидкості близько 425 км/год і висоті понад 3 км. Сам перехоплювач фонд не називає. Це принципово відрізняє його від P1-SUN: Фонд Сергія Притули повідомив, що законтрактував одразу кількох виробників, здатних боротися з реактивними цілями. Тому за одним відео ідентифікувати конкретну платформу наразі неможливо.

Цей епізод показує, що напрям уже переходить від демонстрацій окремих виробників до формування портфеля різних перехоплювачів. У фонді прямо говорять про масштабування таких закупівель. Раніше там також зазначали, що працюють із виробниками над збільшенням швидкості, висоти, дальності та якості оптичних систем.

5. P1-SUN JetKiller від SkyFall

Ще раніше бойове застосування пройшов P1-SUN JetKiller компанії SkyFall. Його представили влітку як спеціалізовану швидкісну модифікацію P1-SUN. Заявлені максимальна швидкість — 370 км/год, робоча висота — до 9000 м, тривалість польоту — близько 15 хвилин, бойове навантаження — до 500 г. Поки готувався матеріал, надійшло повідомлення про підтвердження 30 вересня ще одного збиття перехоплювачем P1-SUN JetKiller реактивної “Герані-5” приблизно на тих самих параметрах.

SkyFall повідомляла, що JetKiller уже знищив понад десяток реактивних “Шахедів”. Reuters також писав про його бойові випробування. На відміну від чотирьох новіших випадків, тут уже йдеться не про одиничну демонстрацію можливостей, а про серію бойових застосувань. БазовийP1-SUN, за даними SkyFall, до цього використовувався проти повільніших БПЛА, а JetKiller отримав збільшену швидкість саме для боротьби з реактивними цілями.

Україна фактично створює окремий клас ППО

П’ять підтверджених систем демонструють різні підходи до однієї проблеми. Одні перехоплювачі роблять ставку на електротягу та надшвидкісні коптерні схеми, інші — на турбореактивні двигуни, треті розвивають автоматичне наведення або дистанційне керування. Це важливо через постійну зміну самої загрози. Реактивні “Герані” окупанта вже настільки масово використовуються, що звичайна схема “дешевий FPV проти дешевого “Шахеда”” перестає працювати на колишніх умовах. За даними Повітряних сил, частка реактивних дронів у російських далекобійних атаках суттєво зросла, а середня швидкість цілі скорочує час, який залишається у ППО на реакцію.

Водночас ці п’ять відеопідтверджень ще не означають, що проблема вирішена системно. Навіть у Фонді Притули визнають, що Україна поки що переважно наздоганяє еволюцію російських дронів: з’являється нова модифікація “Шахеда” — українські виробники знову адаптують перехоплювачі. Наступним етапом стане вже не доведення того, що реактивний “Шахед” можна збити дроном, а масштабування таких перехоплювачів до рівня, за якого вони зможуть регулярно закривати значну частину повітряних маршрутів дешевше за традиційні засоби ППО.

Джерело: Армія Inform