Українські підлітки прагнуть за кордон: в Україні не бачать майбутнього

Масштабне національне дослідження освітніх і професійних очікувань дітей та підлітків зафіксувало показову тенденцію: майже кожен п'ятий учень старших класів пов'язує своє майбутнє не з Україною, а із життям за кордоном. Результати опитування «Майбутнє, яке обираємо ми!» презентували на національному форумі, який організував Швейцарсько-український проєкт DECIDE у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Опитування охопило 111 355 учнів та учениць 8–11 класів із 390 громад у 24 областях України. Його провели у березні 2026 року, а загалом різні етапи дослідження зібрали близько 387 тисяч відповідей — від школярів, їхніх батьків, педагогів, представників місцевої влади та роботодавців. Кількісну частину виконував проєкт DECIDE, а якісну — Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Скільки підлітків хочуть виїхати і чому

Згідно з результатами, 19% учнів 8–11 класів планують у майбутньому жити й працювати за межами України. Водночас близько 40% школярів поки взагалі не замислювалися, де житимуть і працюватимуть після школи. Тому цифру 19% не варто сприймати як остаточне рішення кожного п'ятого підлітка — дослідження фіксує поточні плани, які у значної частини молоді ще не сформовані.

Показовим є й інший результат: лише 18% опитаних бачать реальні можливості для професійної реалізації у власній громаді. Серед старшокласників таких можливостей не бачать уже 29%, а учні випускних класів частіше розглядають переїзд до Києва або обласних центрів. Найчастіше причиною можливого переїзду називали рівень заробітної плати, наявність вакансій, перспективи професійного розвитку й освіти, стан інфраструктури та безпекову ситуацію.

Що визначає вибір професії

Для 75% підлітків головним критерієм майбутньої роботи є рівень заробітної плати, для 65% — інтерес до професії та можливість самореалізації. Безпечні умови праці назвали важливими 29% опитаних, а близько 28% школярів уже враховують безпековий чинник, думаючи про майбутній фах. При цьому чітке уявлення про майбутню професію мають лише 21,1% учнів 8–9 класів і 24,9% учнів 10–11 класів.

Соцмережі впливають більше, ніж школа

Джерелом інформації про майбутню професію для 65% підлітків є соціальні мережі, для 51% — родина. Шкільні уроки та виховні години назвали лише 25% опитаних, а менш ніж 1% вказали саме шкільну профорієнтацію як головний чинник вибору фаху. Дефіцит практичного знайомства з роботою помітний і в цифрах: про участь у майстер-класах повідомили 24% учнів, про екскурсії на підприємства — 21%, а про короткострокові стажування чи практику — лише 4%.

Чому війна ускладнює планування

Особливо складно планувати майбутнє молоді з прифронтових громад: руйнування, скорочення можливостей для навчання і роботи, дистанційна освіта та постійні безпекові обмеження звужують доступні варіанти. Навіть у віддалених від фронту регіонах повітряні тривоги та потреба в безпечній логістиці ускладнюють проведення екскурсій на підприємства й інших практичних профорієнтаційних заходів. Автори дослідження наголошують: підліткам потрібна системна профорієнтація, яка дає змогу безпосередньо знайомитися з професіями, роботодавцями та реальними умовами праці — і бачити перспективи розвитку у своїх громадах, регіонах та Україні загалом.