Несподіваний поворот: США купують добрива у Білорусі після санкцій

До 2020 року Білорусь була одним із ключових постачальників калійних добрив для США, експортуючи в середньому 635 000 тонн щороку. Цей обсяг підтримував американське сільське господарство, забезпечуючи високу врожайність.

Однак у 2020 році, після жорсткого придушення протестів проти режиму Олександра Лукашенка, США запровадили санкції проти білоруської калійної промисловості, зокрема щодо «Білоруської калійної компанії» та «Білоруськалію». Це рішення на чотири роки перервало прямі поставки, що мало значний вплив на економіку Білорусі та світовий ринок добрив.

У грудні минулого року Вашингтон розпочав послаблення санкцій, поставивши умовою звільнення політичних в’язнів. Цей крок став дипломатичним проривом, який відкрив шлях до відновлення торговельних зв'язків. У березні 2026 року санкції щодо ключових білоруських виробників калію були офіційно скасовані.

Цьогоріч, 15 вересня, «Білоруська калійна компанія» відвантажила 30 000 тонн гранульованого хлористого калію (MOP) на судно в російському порту Бронка. Судно, зареєстроване на Маршаллових островах, прямує до порту Нового Орлеана, де розвантаження заплановано на 14 жовтня. Ця поставка є першою за останні чотири роки.

Ця угода стала можлива, зокрема, завдяки заяві президента США Дональда Трампа про те, що Сполучені Штати купуватимуть добрива в Білорусі, а не в Канаді. Це рішення було продиктоване прагненням збити ціни на калій для американських фермерів, а також торговельною війною з Канадою, яка раніше була основним постачальником добрив до США.

Незважаючи на відновлення експорту, аналітики скептично оцінюють здатність Білорусі суттєво збільшити обсяги поставок або конкурувати з канадськими цінами. Європейські санкції все ще забороняють використання литовського порту Клайпеда, що змушує Білорусь використовувати дорожчі та довші маршрути через Росію.

Відновлення поставок відбувається на тлі загострення ситуації на світовому ринку добрив. Конфлікт на Близькому Сході практично заблокував Ормузьку протоку, що призвело до значного скорочення доступності добрив на світовому ринку. Це змушує країни шукати альтернативні джерела поставок.

Вашингтон демонструє готовність до співпраці з білоруськими постачальниками для диверсифікації джерел сировини. Хоча нинішні 30 000 тонн не матимуть значного впливу на загальний ринок, який імпортує близько 5,6 мільйона тонн калію щорічно, цей крок символізує прагнення США до стабілізації поставок та зниження цін для своїх фермерів.

«Головна причина укладення Трампом великої угоди щодо калійних добрив — бажання заспокоїти свій електорат напередодні проміжних виборів, а також задобрити білоруську сторону», — повідомляє Financial Times, цитуючи Балажа Ярабіка, партнера аналітичної компанії R Politik.

Ця подія відображає складну взаємодію між геополітикою, економікою та гуманітарними питаннями. Майбутнє білорусько-американських торговельних відносин залишається невизначеним, проте перша партія добрив знаменує собою важливий крок у пошуку компромісів та відновленні діалогу.