Небезпечна еволюція: як «Герань-4» змінилася для знищення інфраструктури

Восени цього року російські війська почали застосовувати оновлену модифікацію реактивних безпілотників «Герань-4». Ця нова версія отримала вдосконалену автономну навігацію, що робить її більш точною та менш залежною від супутникового сигналу.

Ключовим нововведенням став блок «МОХ» із високоточним магнітоіндуктивним сенсором PNI5GA американської компанії PNI Sensor. Цей магнітометр, працюючи разом з інерціальним навігаційним модулем SADRA, зменшує дрейф гіроскопів, значно підвищуючи точність автономної навігації БпЛА.

Окрім цього, росіяни додали оптико-електронну кореляційну систему «Сусанін», яка порівнює зображення з оптичного датчика дрона з еталонним знімком, завантаженим у бортовий комп'ютер. Це дозволяє коригувати маршрут від точки пуску до точки прицілювання, навіть у разі втрати супутникового зв’язку. Аналогічна система вже використовується на нових БпЛА «Герань-5» версії К5.

Однією з найбільш загрозливих змін є нова бойова частина КРСН (кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження). Вона створена для ефективного ураження мостових конструкцій та опор повітряних ліній електропередач за допомогою кумулятивного струменя, здатного перерізати металеві конструкції.

Модернізація торкнулася також силової установки: китайський турбореактивний двигун Telefly було замінено на російський аналог, локалізований в Алабузі. При цьому решта електронних блоків та компонентів залишилася ідентичною попереднім версіям «Герані».

Ці зміни роблять «Герань-4» значно небезпечнішою для критичної інфраструктури України, оскільки дрон тепер може точніше вражати конкретні елементи, виконувати активні маневри та витримувати значні перевантаження, що ускладнює його збиття засобами ППО.

Росія почала використовувати реактивні «Герань-4» для ударів по Україні у травні 2026 року, а перші випробувальні пуски здійснювалися з дронопорту «Приморськ» в Орловській області РФ та з території колишнього Донецького аеропорту.

Поява оптичної навігації та нової ріжучої бойової частини перетворює «Герань-4» на більш небезпечний засіб ураження, адже раніше основною загрозою були масовані атаки «шахедами» з осколково-фугасними чи термобаричними зарядами, а тепер додаються спеціалізовані боєприпаси для точкового ураження металевих конструкцій.

«„МОХ“ працює разом із інерціальним навігаційним модулем SADRA та зменшує дрейф його гіроскопів, підвищуючи точність автономної навігації БпЛА», — повідомляє пресслужба Головне управління розвідки Міноборони України.

«Для ефективного ураження мостових конструкцій та опор повітряних ліній електропередач противник почав застосовувати нову бойову частину КРСН — кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження. Такий боєзаряд спеціально створений для перерізання металевих конструкцій кумулятивним струменем», — йдеться у повідомленні ГУР, подробиці про яке оприлюднено на порталі War&Sanctions. Радник президента України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» повідомляв, що КРСН складається з основного боєзаряду вагою близько 40 кг і чотирьох модулів ураження.

Ці технологічні вдосконалення російських БпЛА вимагають від України нових підходів до захисту критичних об’єктів, оскільки модернізовані дрони становлять значно більшу загрозу для інфраструктури, ніж їхні попередні версії.